Українська міфологія та психоаналіз. Друга лекція.

Друга частина лекції Оксани Тиховської, що відбулася 6 квітня 2023 року в Центрі «Простір».

Ціна: 400 грн.

На лекції крізь призму психоаналізу ми розглянемо українських язичницьких богів як різноманітні персоніфікації архетипу Самості. Архетип Самості в міфах, легендах та народних повір’ях, зазнав розщеплення й спроектувався на групу богів, кожен з яких має свою «сферу впливу». Постать доброго Бога в українській міфології (центральний архетип) розщепився на образи сонячних богів (Перуна, Дажбога, Коляду, Ярила, Купайла), богів-покровителів стихій та ремесел (Велеса, Стрибога, Хорса), богинь кохання та сім’ї (Берегиню, Ладу, Лелю, Рожаниць), на яких спроектувалися архетип Матері та Аніми.

Віра у сонячних богів також відображала прагнення наших предків до духовного просвітлення й пізнання істини. Сварог, Дажбог, Перун сприймалися як уособлення вищої мудрості та добра, їм приписувалися функції батька, здатного піклуватися про дітей. Прикметно, що божества-чоловіки тісніше були пов’язані з вогнем і світлом, а жіночі — зі стихією води.

На лекції ми розглянемо:

1. Міфологічні уявлення про Сварога як деміурга й небесного коваля. Його зв’язок з Дажбогом. Специфіка проекцій архетипу Самості.
2. Архетипна семантика сонячних богів (Коляда, Ярило, Купайло). Психологічне підґрунтя уявлень про квітку папороті. Символіка купальських ритуалів, вінка, купальського вогнища.
3. Перун і архетип воїна.
4. Бог Хорс і етноархетип місяця.
5. Архетипна семантика богів-покровителів стихій та ремесел (Велеса, Стрибога).

Ведуча лекції - Тиховська Оксана Михайлівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Ужгородського національного університету. Авторка двох монографій та понад 90 наукових статей.