Нарцис без надії на спокуту
Щось мені підказує, що «Нарцис» живе в кожному з нас. Він «власний» та живе в дуже глибоких щілинах душі, по сусідству з бездонною самотністю, власною малістю та незначимістю, що знайомі багатьом не з чуток.
Часто читаю пости, яке «нестерпне життя з Нарцисом!» Але я б змістила акценти. Ця «невиносимість» первинна ВСЕРЕДИНІ кожної душі. Та як ми ці Стосунки побудуємо, здебільшого визначить зустріч з партнером «нарцисом».
Жинетт Паріс, як на мене, ставить правильні акценти в цій темі. Хочу поділитись уривком з її книжки «Мудрість психіки».
«Нарцис — це психологічний монстр, про якого написано дуже багато. Нарцисизм неминуче руйнує вміння радіти через те, що радість завжди пов’язана з Іншим, навіть якщо цей Інший — дерево, океан, цуценя, цибулина тюльпану, що проситься в землю, доки не згнила. Що б ви не робили, для відчуття радості необхідний якийсь зв’язок з тими, кому буде користь від ваших дій.
Богоподібне в нас приносить радість тілько будучи розділене з ким-нибудь. Навіть найбільший самітник-вчений або найробкий художник, що працює в усамітненні, може відчути радість, якщо любов до науки або мистецтва поєднує їх зі світом, з уявним Іншим, який отримає користь від їх досягнень. Через те, що життєва енергія і радість можуть виникнути тільки у зв’язку з іншими, в разі якщо владу захоплює Нарцис або будь-який інший монстр, відбувається висушування серця (доля німфи Ехо, що покохала Нарциса).
Той, що загубився в дзеркалі — точний образ нарциса, але є й немало інших історій, що описують його образи. Одному з моїх пацієнтів приснився сон про кокон, який так ніколи ні на що і не перетворився.
Мій щильний кокон
Я витратив роки, створюючи кокон, який мав би захистити мене від чужинців, тобто від будь-яких інших людей. Я заточив себе у в’язницю, наматуючи все більше та більше захисних шарів з нитки нескінченних думок про себе, себе, себе. Я так і не узнав, що є радістю, а що — ні. Зазвичай я «купую» любов в тій чи іншій формі емоційної угоди. В мене було три шлюби, всі по контракту. Я не вірю, що можу выбратись з цього, відростит крила та злетіти. Я не вірю, що здатен відчути взаємне кохання.
Цей нарцисичний монстр тримав чоловіка в полоні кокону, не дозволяючи нікому іншому наблизитись до нього. Як дитина, яку тримали закритою в чулані, Нарцис пагано вміє встановлювати зв’язки. Нарцис — це лише одна фіигура, один міф. Різноманіття монстрів та поняття нарцисизму таке ж широке, як і число міфологічних персонажів. Чудова Афродіта може бути поглинута дзеркалом та зосереджена на собі так само, як і Зевс, Аполлон та всі решта божеств грецького Пантеону.
Усі пошуки мудрості в тій або іншій формі запускають цю розмову зі слабкою, примітивною, небезпечною людиною в нас. Фантазію про спокуту гріхів спрямовано на позбавлення від монстрів. Така атака на мешканців нашої психіки лишає нас внутрішнього співрозмовника, який необхідний нам для розвитку.
Я обіцяла пацієнтам, що погодились на публікацію своїх історій, що розповім дещо і про свого монстра, якого я з давніх давен охрестила «Дівчинкою з сірниками». Цей уявний персонаж, з яким в мене відбувається безперервний діалог, ніяк не бажає залишити мене в спокої. Однак мені здається, що завдяки методу активної уяви вона витягує користь з «навчання». Вона зазвичай з’являється в моменти повної самотності, які так необхідні письменнику аби писати й читати. Вона змушує мене засумніватися в тому, що я одна, та нав’язує мені думку, що насправді я самітня, а може навіть усіма покинута сирітка. Завдяки аналітичній роботі, це маленьке чудовисько зараз значно меньше терзає мені душу».
Сподобалась стаття? Поділіться цією інформацією з тими, кому вона може бути корисною!