Батьківські послання як внутрішній голос
Усі ми родом з дитинства. Для багатьох воно «не золоте». Кожен з нас зрозумів про себе різне, хтось запам’тав, що він «молодець» або «розумниця», а хтось, що він «дурень» або «негідник». Як правило, ці зовнішні голоси реальних батьків в дорослому житті трансформуються у внутрішній голос, який може бути як радником, що допомагає, так і дезінформатором, який спотворює реальність. Часто він починає звучати в найневідповідні моменти, коли потрібно зібрати усі сили та повірити в себе, а всередині чомусь звучить: «Я не зможу, я не знаю що робити, я не впораюсь, це не для мене».
За допомогою психолога можна починати розрізняти всередині чужі стереотипи про себе та відділяти нав’язаний образ від себе справжнього. Саме тому в терапії дорослих більше уваги приділяється реконструкції дитинства.
Аліс Миллер так описує користь цього процесу: «Ми знаємо на власному досвіді, що для лікування душевних захворювань є дуже дієвий та досить ефективний засіб: ПРАВДИВО розповісти собі історію свого єдиного та неповторного дитинства та емоційно знову пережити її». Це не призводить до повного позбавлення від усього та вся, але дозволяє відновити природню течію життя — минуле залишити в минулому та рухатись далі.
Сподобалась стаття? Поділіться цією інформацією з тими, кому вона може бути корисною!