Казки
Юнгіанський аналітик Ханс Діикманн пише: «Для дитини одне з психологічних значень казки полягає в необхідності навчитись розумінню глибоких інстинктивних властивостей його власної натури та відстоюванню свого Я при зіткненні з цими, часто переважаючими, силами.
В символічній формі казки пропонують дитині типові моделі поведінки, що дозволяють вистояти в цій боротьбі. Вочевидь, що сюди відтносяться не лише способи подолати та перехитрити демонічні сили, що представлені драконами, русалками, чортами, велетрнями або злими карликами, але також раніше згаданний досвід страждання, смерті та перетворення.
Тим самим жорстокість виступає не тільки як покарання за зло або за необережність та наївність, але і як присущий самому герою мотив претерпівання страждань… Усі герої казок перед звільненням проходять шлях страждань. Але майже завжди за смертю слідує трансформація, яка мовою символів означає успішне досягнення наступної ступіні достигання».
З книги Ханса Дікманн «Сказання та іносказання. Юнгіанський аналіз чарівних казок».