Аптечка для батьків

«Що почитати про дітей?», «З чого почати?», «Які книжки про виховання правильні?» та інші питання задають батьки психологу. Де почерпнути таку необхідну для батьків інформацію, викладену простою та доступною мовою. Інформацію про те, хто такі діти, як їх розуміти, що з ними робити і що робити самому разом з ними.

Чудових книжок про дитячу психологію та розвиток багато. Читати-не перечитати. Я хочу запропонувати Вам ті, які на мою суб’єктивну думку можуть дати мінімальне уявлення про дітей та про те, як з ними краще взаємодіяти.

Ці книжки я рекомендую знайомим мамам, клієнтам та сама періодично до них звертааюсь. Це такий мінімальний набір — своєрідна аптечка для батьків.

В неї я помістила книжки, що відповідають деяким вимогам:

• їх написано простою, зрозумілою мовою;
• не наращують почуття провини та сорому батьків «Льолік, все пропало!», а, навпаки, підтримують їх в праві бути неідеальними;
• пояснюють що, як і чому відбувається з дитиною в різних (частіше, складних для неї) ситуаціях;
• дають рекомендації та можливість навчитись думати (!), відчуватим (!) та довіряти собі;
• не категоричні;
• їх автори — особи, що надихають, діяльність яких так чи інакше направлені не просто ДО дітей, а Поруч і Про них.

12 книжок з аптечки для батьків (мовою оригіналу):

1. Людмила Петрановська «Таємна опора: прихільність в житті дитини»
2. Людмила Петрановська «Якщо з дитиною важко»
3. Зоряна та Ніна Некрасови «Припиніть дітей виховувати — допоможіть їм рости»
4. Юлія Борисівна Гіппенрейтер «Спілкуватись з дитиною. Як?»
5. Юлія Борисівна Гіппенрейтер «Спілкуватись з дитиною. Так?»
6. Адель Фабер, Елейн Мазліш «Як говорити аби діти слухали, та як слухати аби діти говорили»
7. Ольга Маховська «100 помилок виховання, яких легко запобігти»
8. Ірина Млодик «Метаморфози батьківської любові, або Як виховувати, але не калічити»
9. Ірина Млодик «Книжка для неідеальних батьків, або Життя на свільну тему»
10. Деніел Сігел, Тіна Пейн Брайсон «Виховання з розумом. 12 революційних стратегій всебічного развитку мізку вашої дитини»
11. Анна Бикова «Самостіна дитина, або Як стати „ледачою“ мамою»
12. Януш Корчак «Як любити дитину»

Перша авторка — це Людмила Володимирівна Петрановська. Якщо Ви бачите це ім’я на обкладинці книжки, в заглавії статті або інтервью, сміливо купуйте, відкривайте, читайте — користь гарантовано. Людмила Володимирівна — психолог, спеціаліст по прийомних дітях та «популяризатор» теорії прихильності.

Світ точно змінювався б в кращий бік, якби книжку «Таємна опора: прихільність в житті дитини» прочитав кожен з батьків. І це не перебільшення. Авторка в якості епіграфу до неї помістила строчки чудового поета Валентина Берестова:

Любили тебя без особых причин
За то, что ты — внук,
За то, что ты — сын,
За то, что малыш,
За то, что растёшь,
За то, что на папу и маму похож.
И эта любовь, до конца твоих дней
Останется тайной опорой твоей.

І ось цій таємничій опорі — привя’заності, книжку і пприсвячено. В ній зроблено відповісти на питання: Що таке прив’язаність, як вона формується від народження до дорослості (від залежності й немічності до зрілості), як вибудовуються найважливіші стосунки дитини зі «своїми» дорослими, які завдання дитини в кожному віковому періоді, які ролі (Наставника чи Батька) може дорослий для дитини та інше. В книзі багато різних прикладів з життя та художніх творів.

Другу книжку Людмили Петрановської — «Якщо з дитиною важко» присвячено складнощам у стосунках між батьками та дітьми. В ній описано як «жахлива» поведінка дитини пов’язані із труднощами в таких стосунках. В книзі багато цінних ідей і конкретних рекомендацій, але є й ті, які я буквально цитую в роботі:

• про перехід з ситуації боротьби до ситуації співробітництва;
• якщо щось не получається, важливо зупинитись, подумати, поставити на паузу, припинити намагатись з усіх сил;
• межа існує з двох боків;
• не буває неправильних почуттів;
• батьківський сором — отрута, що вбиває повільно і вірно;
• за найжахливою поведінкою дитини стоїть таке ж складне та жахливе для самої дитини почуття і наше завдання це зрозуміти.

Зоряна та Ніна Некрасови — дочка й мати — автори 14 книжок, що присвячені дітям. «Припиніть дітей виховувати — допоможіть їм рости» — їх перша книжка, одна з бестселлерів. Вона про три важливі складові любови до дитини: довіри, безпеки, поваги. Головний посил авторів про те, що з дитиною завжди можна домовитись, з будь-якої ситуації є вихід та виховання дітей може бути взаємо цікавим зайнятям. Зоряна Некрасова і в інтерв’ю і в книжках любить наводити метафору того, що дитина зростає як квітка: за нею потрібно доглядати вчасно і правильно, але не заважати і не торопити. Також в книзі запропоновано цікаві тесті, ігри і завдання для батьків і дітей.

Юлія Борисівна Гіппенрейтер не потребує презентації, при цьому… Їй зараз 87 років, вона досі пише книжки та дає інтерв’ю. Одни з найпопулярніших її робіт- це «Спілкуватись з дитиною. Як?» и «Спілкуватись з дитиною. Так?». Вони настільки просто й зрозуміло написані, що деякі батьки вигукують: «Я все це і так знаю! Що ж тут нового?». Саме так, нічого нового. Весь секрет в тому, щоб слідувати цим рекомендаціям, а не просто читати про них. Перша книжка складається з уроків спілкування з дитиною (з поясненнями, питаннями й завданнями) та історії допомоги одному реальному підлітку. Другу книжку спрямовано на те, щоб допомогти батькам краще зрозуміти свою дитину, знайти шляхи і способи відповідного виховання, та включає масу прикладів.

Книжки Адель Фабер, Елейн Мазліш — іноді називають «американським варіантом Ю. Б. Гіппенрейтер». Автори — педагоги-психологи, багатодітні мами, кникии яких видаються багатомільйонними тиражами. Вони є вірними послідовницями дитячого психолога доктора Хаїма Гінотта (автор нашумілої книжки «Батько — дитина: світ стосунків»). Я включила до списку їх роботу «Як говорити аби діти слухали, та як слухати аби діти говорили». Книжка рясніє прикладами, діалогами, малюнками в формі коміксів, зрозумілими прикладами, що робить її популярною і доступною для читання батьками «будь-якого рівня підготовки». Ще дуже підкупають теми, що розглядаються в книзі: як допомогти литині впоратись зі своїми почуттями, які є альтернативи покаранню, як правильно хвалити, взаємодіяти, привчати до самостійності та ін.

Автора Ольгу Маховську я відкрила для себе нещодавно. Ольга Іванівна — психолог, науковий співробітник Інституту психології РАН, часто виступає в ЗМІ з актуальними темами по дитячій психології та ін. Мені дуже сподобалась її книжка «Таємниці предметного світу дитини. Про що мовчать ваші діти» і пізніше я побачила її роботу «100 помилок виховання, яких легко запобігти». Ольга Іванівна багато уваги приділяє взаємозв’язку нашого минулого й теперішнього та його впливу на особливості «нашого» виховання. Про це багато сказано в її книзі «Про що говорити з дитиною? Інструкція по виживанню для сучасних російських батьків».

Чому я вибрала в свій список її «100 помилок»? Це не тілько книжка, присвячена особливостям розвитку особистості дитини, її вихованню, потребам, але перш за все розвінчування найпопулярніших міфів про щастя для дитини, кріпко впаяних в нашу «батьківську» голову. І за це авторці окрема подяка!

Далі за списком, Ірина Юріївна Млодик — відомий психолог, психотерапевт, письменник. Недивлячись на те, що я особисто з нею не знайома, відношу її до своїх Учителів. Читаю, дивлюсь і слухаю все, що виходить під її ім’ям. В моїй психологічній аптечці дві її книжки: «Метаморфози батьківської любові, або Як виховувати, але не калічити» та «Книжка для неідеальних батьків, або Життя на свільну тему». Думаю, що кращим описом того, чому її книжки є підтримкою і опорою багатьом, як батькам так і спеціалістам, будуть слова самої Ірини Юріївни в передмові до книжки:

«Ця книжка для батьків, які розуміють або здогадуються, що вони вирощують справжнє чудо. І тому в ній не буде розумних порад та правильних вказівок. Я не знаю, що потрібно аби саме ваша дитина виросла щасливою. Але вірю в те, що книжка дозволить вам краще розуміти своїх дітей, перетворюючи спільне життя на захоплюючу мандрівку.

Батьки хочуть знати і любити своїх дітей. Ця дуже проста думка сподвигнула мене до написання книжки, де я могла б розповісти дорослим все те, що я знаю про світ дітей. Для того щоб батьківство не стало кошмаром і тягарем, а дитинство — чередою образ та принижень. Для того щоб не повторювались нещасні батьківські і дитячі долі з покоління в поколінне, щоб кажна прийшовша на цю Землю новонароджена людтна мала шанс прожити своє власне життя на вільну тему».

Завдячуючи реальним прикладам з практики, в яких читачи впізнають себе і своїх дітей, з поясненнями автора, книжки Ірини Млодик корисні та інформативні.

Деніел Сігел, Тіна Пейн Брайсон з їх книжкою «Виховання з розумом. 12 революційних стратегій всебічного развитку мізку вашої дитини» не випадково в моєму списку. Сучасні відкриття в галузі нейропсихології не просто привід отримати Нобелівську премію, а перш за все можливість кращее розуміти себе та інших. Що і зробили автори — простою мовою описали складні процеси, що відбуваються в мізку та пов’язали це з поведінкою дитини. Чудові ілюстрації до прикладів з практики допомагають читачу в розумінні складної теорії.

Анна Бикова — автор книжки «Самостіна дитина, або Як стати „ледачою“ мамою» — дитячий та сімейний психолог, автор популярного блогу. Основна заявлена тема книжки — самостійність, при цьому дуже ясно висвітлені такі питання як: безпека; формування навичок самостійної гри, засипання, ртбтрання; вибору друзів; особливості шкільного й підліткового віку; почуття провини і відповідальності у дитини та ін. Мені сподобались практичні приклади, веселі илюстрації та сама ідея «ледачої мами». Цю ідею я зрозуміла як не служіння принципу ідеальності батьків, а можливість бути живою, «ледачою» мамою, поступово разділяючи у відповідності з вікм дитини відповідальність з нею.

«The last but not the least», як сказали б англійці, останній по порядку, але не по важливості Януш Корчак та його книжка «Як любити дитину». Януш Корчак — видатний польський педагог, лікар і письменник. Все його життя і трагічна смерть (він зайшов «разом зі своїми вихованцями з Будтнку сиріт в газову камеру, хоча йому пропонували врятуватись) — яскраве свідчення його невичерпнох любові до дітей. Книжка, під час читання чкої, у вашу свідомість та тіло буквально проникає тепле почуття любові та віддансоті дітям, розуміння, поваги та чуткості до них.

Цей список — усього лише частина тої чудової та важливої праці, яку робили і роблять психологи та інші спеціалісти з турботою про дітей та в кінцевому підсумку про всіх нас. Сюди можна додати праці французького аналітика Франсуази Дольто, психолога Катерин Мурашової, аналітика Дональда Віннікота, відкриті лекції Наталії Кедрової та ін.

Для тих, хто дочитав до самісінького кінця, хочу сказати «Дякую»! Дякую за те, що шукаєте відповіді, шляхи й способи краще зрозуміти свою дитину й себе. Нехай цей пошук допоможе створити Вам з дитиною стосунки, наповнені радістю й інтересом один до одного.

Сподобалась стаття? Не забудьте поділитись нею з тими, кому вона може бути цікавою!

Дивіться також