центр аналітичної психології
Інни Кирилюк
Покажіть мені психічно здорову людину, і я вам її вилікую.
Карл Густав Юнг
095 071-87-82 зворотній дзвінок
Центр на Софії
Центр на Оболоні

Синдром Лоліти

Інна Кирилюк,

фото Кадр з художнього фільму «Лоліта» (1997) режисера Едріана Лайна, знятого за однойменним романом Володимира Набокова

«Синдром Лоліти» часто спостерігається у старіючих чоловіків, що перебувають у пошуках «безсмертя», якого їх однолітки жіночої статі, що перебувають під владою біологічних годинників, вже не можуть набути. Коли старіючий чоловік бачить привабливу дівчину, він може не лише фантазувати про неї в сексуальному плані, але також може розглядати її як потенційну молоду матір своєї майбутньої дитини. Чому ж в схожій ситуації, коли жінка того ж віку бачить привабливого молодого чеоловіка, то усі, включаючи її саму, вважають, що вона уявляє свого сина?

Чи існує культурний, соціальний процес, що допускає подібні подвійні стандарти для чоловіків та жінок? Чи є у нарцисизму гендерні різниці? Або чи впливає ця «печатка часу» по різному на чоловічий та жіночий нарцисизм? Ймовірно, буде доцільно завершити главу, в якій говориться про владу материнської утроби, згадкою про травматичні наслідки для жінок гиістеректомії — видалення матки. Це знаходить символічне відображення в осанці жінок, що входять та залишають гінекологічні та акушерські відділення. Вагітні входять, переповнені гордості за свою плодоносну випуклість; ті ж, хто з’являється після гістеректомії, як правило, горбляться, нахиляючись вперед, доповнюючи уявлену вігнутість своїх пограбованих животів. Відбувається різка зміна — від народження до руйнування».

З книги Естели В. Уеллдон «Мати. Мадонна. Блудниця. Ідеалізація та знецінення материнства».


Дивіться також