Почути тишу всередині себе
В древності все життя жінки було сфокусоване навколо її фізіологічного циклу. Періоди активності у зовнішньому світі змінювались періодами предписаного регулярного усамітнення, коли жінка залишлась одна і занурювалась в глибини себе. Неначе в цей час внутрішня сутність жінки закликає її цнтровертуватись та через тимчасове відлучення від зовнішніх вимог, побути в таємних куточках власної душі та встановити зв’язок з глибинними частинами своєї психіки. За допомогою такого усамітнення жінки справлялись з конфліктом свідомості та несвідомого, зцілюючи себе тишою.
Естер Хардінг говорячи про важливість гармонії зі своєю внутрішньою природою пише: «Коли жінка зрозуміє, що її доля не походить від зовнішньої сили, але являється виразом її власної природи, вона відчує себе по-іншому по відношенню до неї. Адже її внутрішнє ритмічне життя визначає зовнішнє життя. Жодна людська істота не є мудрою настільки, аби точно знати, спираючись на минулий досвід, який курс прийме її подальше життя. Вона мудріша за інших, якщо може подивитись назад і справедливо оцінити минуле. Вона мудріша за інших, якщо може висказати збалансоване скдження про теперішнє, але як вона може сподіватись, що охопить і майбутнє? Частина не може пізнати ціле. Свідомо вона може лише очикувати чогось в цілковитій темряві майбутнього. Але її майбутнє безумовно визначається її ВЛАСНОЮ ІСТИННОЮ ПРИРОДОЮ».
Сподобалась стаття? Поділіться нею з тим, кому вона могла б бути цікавою!