Відображення
Багато хто з нас починає день з погляду у дзеркало. Що ми очікуємо там побачити? З ким ми можемо там зустрітись? І головне запитання: чи готові ми побачити різні обличчя у своєму відображенні?
В казці «Снігова королева» Ганса Христіана Андерсена злий троль створив дзеркало, яке спотворювало все те, що відбивалось у ньому. Воно перебільшувало темні та потворні якості, і в ньому неможливо було побачити добрі і прекрасні сторони. Тролі вирішили віднести дзеркало на небеса і виставити на посміховисько ангелів, але по дорозі на небо дзеркало розбилось і його уламки розлетілись по землі, перетворившись на кригу. Крижинки попали в серця і очі людей, і вони почали бачити увесь світ спотвореним, як в дзеркалі тролів.
Юнг писав про те, що чим більше ми прагнемо до світла, тим більше буде проявлятись темрява, аби повернути нас до цілісності. Ангели і тролі уособлюють полярності у нашій психіці. Добро та зло, біле та чорне, і тоді ми зможемо дивитись на бажання тролів виставити на посміховисько ангелів, як на спробу урівноважити взаємовиключні частини всередині нас.
Чи маємо ми внутрішній дозвіл бути «не ангелами» і при цьому подобатись собі? Чи можуть наші «внутрішні тролі» іноді корчити рожі? Або може страх втратити контроль над цими частинами сильніше за інтерес пізнавати в собі різні сторони, і тоді тролі можуть втикати уламки в наші серця і очі, позбавляючи нас можливості любити себе.
Відображення у дзеркалі — це погляд не стільки на зовнішній вигляд, скільки на пережитий досвід і на нашу ідею про те, ким ми є.
Сподобалась стаття? Поділіться нею з тими, кому вона може бути цікавою!