Чому нас приваблює пісок?
Ви ніколи не замислювались, чому людей так приваблює пісок? Чому, коли ми опиняємось на узбережжі, перше, що ми робимо, це знімаємо взуття, пересипаємо пісок з долонь, зариваємося в нього?
Якщо подумати про пісок, можуть прийти спогади про дитячі ігри у пісочниці, мандрівці з батьками до моря або літо біля річки в бабусиному селі.
Пісок — це не просто шлях до забутих переживань. Це шлях до того стану легкості, невимушенності, свободи і радості, якого так не вистачає у дорослому житті. Гра у піску позбавлена великих очикувань, складних задач і тому допомагає повернутися до чогось природнього, як у дитинстві.
Взаємодія з піском допомагає відновити здатність до створення символів. Саме творча гра у часи криз та випробувань являється потенціалом до розвитку та зціленню.
Кожен раз у роботі своїх клієнтів з піском, я немов уперше, бачу відновлення цієї здібності. Здібності до радостиі, природності буття, до відновлення своїх природніх зцілюючих сил. Неважливо, дорослі чи дитячі долоні торкаються піску. Пісок стає провідником до власного творчого початку, незалежно від віку, статі, статусу тощо.