Як зрозуміти, що пара на порозі кризи?
За класифікацією соціолога Рубена Хілла, існує три групи факторів, що викликають сімейну кризу:
- зовнішні труднощі (відсутність власного житла, роботи та ін.) — з ними сім’ї допомагають справлятися соціальні служби;
- несподівані події і стреси (сім’я або один з її членів стає жертвою терористичного акту, автомобільної, залізничної, авіакатастрофи та ін.) — їх допомагають пережити кризові психологи і психотерапевти;
- нездатність сім’ї адекватно оцінити і пережити якусь сімейну подію, що розглядається нею як загрозлива, конфліктна або стресова (серйозне захворювання або смерть одного з членів сім’ї, подружня зрада, розлучення та ін.) — з ними допомагають впоратися сімейний психолог або психотерапевт.
Кожен фактор може загрожувати цілісності сім’ї та руйнувати подружні стосунки. «Зміни та відмінності, що з’являються — обов’язковий фактор існування кожної сім’ї, — пише досвідчений сімейний психолог Вірджинія Сатир в книзі „Ви та ваша сім’я“. — Якщо вона не готується до них, то рано чи пізно настане розчарування: люди очікували побачити повну подобу собі там, де її не могло бути. Кожен проходить шлях свого розвитку не так, як інший».
Партнери можуть визначити наближення кризи відносин, якщо подружнє життя більше не приносить їм колишньої радості і щастя, при цьому сім’я перестала функціонувати на колишньому рівні, потреби її членів більше не задовольняються повною мірою, вони відчувають напругу у спілкуванні, тривожність, дискомфорт, є відчуття незрозумілості партнером і марності зусиль, що докладаються для виправлення ситуації та ін.
Експерт з міжнародних відносин доктор Калман Каплан описав чотири послідовні стадії кризи (як особистісної, так і сімейної):
- Первинне зростання напруги, що стимулює звичні способи вирішення проблем.
- Подальше зростання напруги, якщо ці способи виявляються безрезультатними.
- Збільшення напруги, що вимагає мобілізації зовнішніх та внутрішніх ресурсів.
- Підвищення тривоги, виникнення депресії, почуття безпорадності та безнадійності, дезорганізація особистості — в разі, якщо усі дії, вжиті на попередніх стадіях, виявляються марними.
При цьому криза може закінчитися на будь-який з перерахованих стадій, якщо небезпека зникає або з’являється рішення. Все залежить від того, наскільки розвинені комунікативні навички подружжя, від їхнього вміння вирішувати конфлікти, не доводячи відносини до безвихідних ситуацій.
Кризи — це критичні точки, в яких людину або сім’ю вже не задовольняють колишні способи досягнення цілей. Вони виникають тому, що у людей змінюються потреби, бажання та можливості, плани і обставини. Під час кризи усім членам сім’ї потрібно докладати зусиль, аби адаптуватися до нових умов.
Зміни способу життя сприймаються найчастіше болісно і стають випробуванням сім’ї на міцність. Кризу супроводжують стрес, негативні емоції та переживання, депресії та періоди напруженого спілкування. Але інтенсивність цих явищ залежить від членів сім’ї! Одні сім’ї важко вирішують навіть незначні проблеми, а для інших і справжня криза не стає катастрофою. Чому? Якщо до кризи сімейний світ був нестійкий, а відносини в сімейних системах — проблематичними, то пройти кризу складніше.
Конструктивне рішення, як вийти з будь-якої кризи для сім’ї — це залишатися згуртованими, адекватно реагувати на життєві виклики й підтримувати одне одного. У сім’ї має бути достатньо ресурсів (любові, взаємної поваги, здатності до емпатії, тактовного і дбайливого ставлення одне до одного тощо). Тоді усі її члени зможуть витримати життєві випробування.
Яким може бути деструктивний сценарій сімейної кризи? Важка, тривала, нерозв’язна криза вносить в життя родини дисгармонію, біль та нещастя. Сім’я, «застрягла» у кризовій ситуації, в майбутньому буде повертатиися до неї, регресуючи у своєму розвитку та повторюючи одні й ті самі помилки. Пару може очікувати розлучення, як плата за невміння і / або небажання справлятися з труднощами у взаєминах.
Якщо подружжя не бачить іншого виходу, окрім розлучення, воно має зважити усі «за» та «проти», врахувати інтереси усіх членів сім’ї, перш ніж зробити цей крок. Адже у більшості випадків, як запевняють психологи, сім’ю можна зберегти, особливо якщо у ній є діти!