Як будувати взаємини з прабатьками і чому це так важливо для сім’ї
Чому ваші батьки — посли доброї волі для вашої родини?
Те, наскільки теплими є відносини між різними поколіннями, впливає на ваше сприйняття власного майбутнього старіння і самооцінку. Якщо в родині до старості ставляться як до «золотого віку» людини, коли з’являється час і можливість втілювати в життя свої мрії, займатися хобі й подорожувати світом, у дітей формується образ старості як піку життя, коли можна збирати плоди прожитих років. І навпаки. Якщо прабатьки сприймаються як тягар, а старість — як час втрати можливостей, це запускає страхи щодо власного майбутнього: я боюся старішати. У цьому випадку самооцінка пов’язується лише з ідеєю молодості, краси і успіху, що в остаточному підсумку буде підривати віру у себе.
Для онуків спілкування з прабатьками дозволяє навчитися моделі відносин між дорослими, а також розвиває soft-навички: гнучкість мислення, відповідальність, вміння спілкуватися і вибудовувати відносини. Спілкуючись з ними, діти бачать різні способи взаємодії між людьми, різні погляди на життя. Таким чином, створюється так звана зона варіативного розвитку.
Ще одна причина, з якої так важливо організовувати спілкування з бабусями і дідусями для ваших дітей полягає в тому, що вони менше батьків зацікавлені в досягненні високих результатів та цілей. Для них важливішим є процес, у якому зайнята дитина йі отримання радості від нього. Якщо батьки часто беруть на себе роль вихователя і вимагають від дітей виконання певних обов’язків, то прабатьки приймають онуків такими, якими вони є. Це дозволяє дітям перебувати з ними в зоні абсолютного прийняття та безпеки, тому що не потрібно відповідати будь-яким очікуванням.
Прабатьки також частіше співчувають, співпереживають дитині, більш відверто демонструють їй свою підтримку і розуміння. Згодом це допомагає їм стати на позицію іншого, враховувати чужу думку, легше сприймати критику.
Крім того, бабусі й дідусі є носіями сімейної історії, яка, з одного боку, закладає в онуках набір життєвих орієнтацій та цінностей, з іншого — дає основу для побудови власного життя, спираючись на досвід минулих поколінь. Розуміння і знання історії роду — важливий ресурс для впевненості у своїх силах: дитина розуміє, що є причетною до чогось більшого, ніж вона сама. Це є важливою частиною самопізнання та самосприйняття.
В майбутньому орієнтири, отримані через сімейну історію, стають дороговказом як для них самих, так і для їхніх майбутніх сімей. Доктор Маршалл Дюк, дослідник, професор психології з Еморійского університету (приватний дослідницький університет США) досліджував міфи та ритуали сімей. В результаті він прийшов до висновку, що чим більше діти знають про історію своєї сім’ї, тим сильнішими є їхні почуття контролю над власним життям, тим вище їхня самооцінка, і тим успішніше вони вірять в те, що їхні сім’ї успішні. Через залучення до досвіду минулих поколінь, знання сімейної історії розширюються варіанти наших поведінкових стратегій, коли необхідно приймати важливі рішення в житті.