Підліткова депресія: як розпізнати та чим допомогти
Підлітковий період — один з найбільш непростих у житті людини. Він часто супроводжується бурхливими емоційними реакціями, нестриманістю та бунтарством з одного боку, та особливою вразливістю, ранимою, а часом раптовою замкнутістю і пригніченістю, з іншого.
І якщо тимчасові зміни поведінки, викликані тривогою і стресом (наприклад, контрольні, випускні іспити тощо) є нормальними і закономірними, існує ряд симптомів, що вказують на розвиток депресії у дітей та підлітків.
Підліткова депресія відрізняється від дорослої сильнішими зовнішніми проявами. Так, підлітки схильні частіше замикатися у собі, припиняти спілкування, бойкотувати відвідування школи, реагувати на стрес психосоматичними симптомами (головний біль, скарги на болі в животі). На жаль, вони можуть категорично відмовлятися від обговорення їх стану, проблем у школі і з однолітками. Підлітки рідше ніж дорослі звертаються за допомогою та підтримкою.
Необхідно відзначити, що про депресію ми можемо говорити, якщо у дитини спостерігається не менше п’яти симптомів, з нижче перерахованих, протягом більше двох тижнів.
- Пригнічений настрій, відчуття смутку, безнадійності, порожнечі в перебігу більшої частини дня.
- Апатіята втрата інтересу до практично будь-якої діяльності, дратівливість, небажання що-небудь робити, що спостерігаються щодня. Відмова відвідувати гуртки, спортивні секції, додаткові заняття, втрата інтересу до захоплень, які раніше приносили задоволення.
- Відчуття втоми, занепаду сил, скарги на постійне нездужання.
- Безсоння вночі, і сонливість, загальмованість протягом дня. Нічні ігри на телефоні та комп’ютері.
- Втрата апетиту, відмова від їжі, або надмірне переїдання.
- Почуття власної нікчемності, самоприниження, відчуття провини. Дитина може бачити все у чорному кольорі, вважати, що ніхто її не розуміє і не любить, вона завдає лише незручності, звинувачувати себе в невдачах.
- Зниження успішності, труднощі з концентрацією уваги спостерігаються майже кожного дня.
- Замкнутість, відмова від спілкування з друзями, з якими раніше дитина спілкувалася із задоволенням
- Поява будь-яких думок про смерть, розробка плану суїциду. Фрази: «Я не хочу жити. Краще б я помер».
Говорячи про причини депресії, крім часто обговорюваних гормональних змін, велику роль відіграють фактори стресу — надмірні навантаження, переживання через оцінки шкільних чи випускних іспитів, цькування, знущання у школі і соціальних мережах, сварки і напруженість вдома. До важкого душевного стану можуть призвести також негативні переконання про себе та життя, низька самооцінка. Сильні переживання та емоції можуть бути настільки поглинаючими, що підліток просто не може припустити, що ситуація може змінитися.
Депресію в цілому необхідно розглядати, як симптом, який намагається повідомити, що у житті підлітка необхідні зміни, задля того, аби він зміг відчути себе краще.
Негайне звернення до фахівця потрібно при появі таких симптомів, як самозашкоджуючій поведінці (наявність порізів на руках), прогресуюча апатія, відмова від їжі, суїцидальні ідеї та думки (в тому числі в малюнках, іграх, записах) або спроба суїциду.
Схильні до депресії діти та підлітки відчувають самотність і безпорадність, вони гостро потребують підтримки батьків, які візьмуть ситуацію у свої руки, забезпечивши почуття впевненості та безпеки.
Дуглас Райлі — американський клінічний психолог, що працює з дитячою та підлітковою депресією протягом багатьох років, прийшов до висновку, що батьки, які приводили до нього своїх дітей, готові були витрачати час і сили, тим самим передавали повідомлення: «Я батько. Я несу відповідальність. Я зроблю все, що потрібно, аби ти відчув себе краще». Це надавало глибоко обнадійливу дію на дитину, що призводило до зниження симптомів депресії.
Іноді батькам необхідно скоригувати свою поведінку, відмовитися від критики і закидів на адресу підлітка. Фрази: «Усе це дурниці, не сприймай близько до серця», або «Ти просто лінуєшся, потрібно проявити силу волі» звучать як знецінюючі переживання, і насправді не приносять полегшення. Краще сказати: «Я бачу, що тобі погано. Я готовий зробити усе можливе, аби допомогти». Важливо для початку вислухати дитину, не поспішайте давати поради або доводити, що її думки та почуття невірні. Часом шквал запитань може розцінюватися як спроба контролю.
Якщо дитина закривається і не хоче йти на контакт, постарайтеся дати зрозуміти, що ви поруч і всерйоз приймаєте її почуття та переживання. «Я хочу, щоб ти знав, що я люблю тебе, ти важливий для мене, я буду поруч, якщо захочеш поговорити». Іноді діти бояться засмутити близьких, стати додатковою причиною переживань. Поясніть дитині, що батько — доросла людина, яка володіє достатньою силою для того, аби допомогти.
У стані депресії мислення підлітка визначають негативні переконання щодо себе та світу, які долають його, як правило, досить тривалий час. Аби допомогти впоратися з важкими переживаннями необхідні зусилля для вибудовування довірливих відносин, час (від декількох тижнів до декількох місяців, в залежності від тяжкості ситуації) та своєчасна допомога.
Кожна дитина індивідуальна, допомогти відновити контакт і розробити правильну стратегію підтримки дитини вам допоможуть фахівці нашого Центру.