Телефонна залежність у дітей та підлітків
Звичайний тиждень, сесії з підлітками та батьками. «Скільки годин проводить з телефоном на добу? Чи спить вночі?»: Питаю я. Відповіді найрізноманітніші, від 4-х годин і до… .
Смартфон став частиною життя, гри, навчання та спілкування з інтернет друзями. Але іноді інтернет — це все що є у підлітка, весь світ і все життя.
Причини інтернет залежності
Сучасні діти поспішають після школи на додаткові заняття, гуртки та до репетиторів, найчастіше у них практично не залишається вільного часу, більша частина якого проходить під контролем дорослих. Інтернет дає можливість відчути себе більш вільним, віртуальний світ — «це місце, де я можу робити те, що я хочу і те, що мені подобається, а не те, що необхідно». Чим жорсткішими є рамки і вищими є вимоги до дитини, тим більше шансів втечі у віртуальний світ.
Надмірні інформаційні навантаження та стрес також сприяють бажанню відволіктися, переключитися на ігри і розважальний контент. До речі, цей процес можна спостерігати і у дорослих, ми легко «зависаємо» в телефоні, коли відчуваємо втому та напругу, а наші ресурси вичерпано. Проблема в тому, що «зависання» в телефоні не дає реального відновлення, як, наприклад, відпочинок на природі або спілкування з друзями — нервова система ще більше виснажується, втома й роздратування посилюються.
Брак живого спілкування та відсутність друзів компенсуються соцмережами та усілякими інтернет групами. Тут набагато простіше спілкуватися й заводити нові знайомства, можна представитися будь-яким фантазійним персонажем, бути сміливим та впевненим у собі.
В інтернет-спілкуванні легше відчути свою приналежність до групи, адже соціалізація — це одна з основних задач підліткового періоду, коли спілкування з однолітками та здобуття авторитету виходять на перший план.
Про телефонної залежності можна говорити якщо:
- Підліток проводить за гаджетом більше чотирьох-п’яти годин на добу (для дітей цей час менше);
- Нічне перебування в мережі на шкоду сну, безсоння;
- Дитина відмовляється від спілкування з друзями, відвідування секцій, гуртків, вважаючи за краще гаджет;
- Надмірно бурхливо реагує на перебої з інтернетом, розряджений телефон, прохання відволіктися тощо;
- Відсутність або відбирання гаджета викликає спалахи гніву, тривогу, депресію — «синдром скасування».
Загальна картина залежності може нагадувати наркотичну, з «ломками», зміною кола спілкування, відмовою виконувати повсякденні обов’язки, втратою інтересу до того, що відбувається у зовнішньому світі.
Чим небезпечна залежність від гаджетів?
Швидка зміна імен картинок, ігри, відеоролики формують дофамінову залежність. Дофамін — нейромедіатор, який створює сильне відчуття передчуття від отримання результату. Слід додати, що центри мозку (префронтальна кора) відповідають за прийняття рішень, планування і контроль поведінки, у підлітків продовжують формуватися до 20–22 років.
Задоволення можна отримувати не докладаючи жодних зусиль. Рівень мотивації ставити цілі і досягати їх сильно знижується, а часом зникає зовсім.
Розважальний контент не припускає аналізу та роздумів, здатність до інтелектуальної діяльності значно погіршується. Все важче читати довгі тексти й аналізувати прочитане.
Складніше встановлювати контакт та підтримувати стосунки з реальними людьми, немає можливості представлятися кимось іншим, переривати розмову в будь-який час.
Що робити?
Нерідко смартфон стає єдиним засобом управління дитиною з боку батьків, його забирають за погане навчання й поведінку. «Я ображаюся, злюся, стримуюся з останніх сил», — каже підліток. «Якщо нагрублю, позбавлять ще на довше. Це моя річ! Мені просто потрібно відповісти в чаті!»
Не можна просто забрати гаджет назовсім, до того ж ви станете ворогом дитини позбавивши її звичного світу. Забираючи щось важливо запропонувати заміну, не варто очікувати, що підліток легко погодитися відвідувати будь-які курси замість інтернет ігор, швидше за все, в разі телефонної залежності, ви зіткнетеся з бунтом та агресією.
Розкажіть дітям про телефонну залежність та її наслідки. Кращим рішенням буде — обмежити час перебування, встановивши чіткі й зрозумілі правила. Наприклад, доступ до інтернету можна отримати на дві-три години на день, за умови виконаних завдань. Краще регламентувати час, ніж постійно дорікати підлітка у безвольності та відсутності інтересів.
Має сенс звернути увагу на те скільки часу дорослі в сім’ї проводять у телефоні, якщо ви самі при кожному зручному випадку гортає соцмережі, важко переконати дитину в тому, що є більш цікаві заняття. Можна пройти тест на інтернет-залежність усім членам сім’ї, а також ввести час обмежень, які будуть поширюватися на усіх, наприклад заборонити телефон за обіднім столом, або за годину до відходу до сну.
Поцікавтеся у які саме ігри грають ваші діти, що дивляться в ютубі та тик току, в яких інтернет-групах перебувають, правда подібна порада більше підходить для батьків саме дітей, а не підлітків. Підліток часто може розцінювати подібний інтерес, як порушення власних кордонів.
Не припиняйте пропонувати альтернативу. «Інтернет відключили, чим мені зайнятися, просто лежати і дивитися в стелю?». Зараз можна знайти величезну кількість усіляких курсів та занять, будь-яке хобі від малювання й моделювання вітрильників до театральних підмостків. Створення відеороликів і комп’ютерна графіка, курси програмування або інтернет маркетингу можуть стати хорошою альтернативою ігор в інтернеті.