Роздратування та спалахи агресії
Роздратування та спалахи агресії — це психічний стан, який може проявлятися агресивними вербальними або фізичними діями по відношенню до інших. Як правило, об’єктами на які вихлюпуються негативні емоції стають близькі.
Роздратування може бути ситуативним, наприклад ви запланували відпочити, провести вечір в тиші з гарною книгою і чашкою чаю, а сусіди за стінкою влаштували гучну вечірку або ремонт, в цьому випадку — роздратування можна вважати цілком нормальною реакцією на обставини.
Інша справа, коли з себе може вивести будь-яка дрібниця, підвищена дратівливість негативно позначається не тільки на відносинах з близькими, а й на загальному емоційному стані, відчутті благополуччя, позбавляє здатності радіти.
Агресивні реакції можуть придушуватися, проявляючись соматичними симптомами — головним болем, стрибками тиску, тахікардією, алергічними реакціями.
Причини, що впливають на наш емоційний стан можна розділити на дві групи — психологічні та соматичні (тілесні).
До соматичних відносяться ендокринні захворювання, органічні ураження мозку (наприклад пухлини, наслідки травм), захворювання шлунково-кишкового тракту, клімакс тощо.
Психологічні причини
Найпоширенішою психологічної причиною, здатною змінити емоційний фон називають емоційне вигоряння або нервове виснаження.
Емоційне вигоряння. Так звана нестача ресурсів, стан в якому людина тривалий час витрачає енергію, не встигаючи її заповнити. Тривала напруга, пов’язана з роботою, навчанням, великою кількістю зобов’язань, завищені вимоги до себе (перфекціонізм) на тлі браку часу для задоволення власних потреб, призводять до виснаження нервової системи. Як правило, даний стан супроводжується безсонням, почуттям хронічної втоми, складнощами з концентрацією уваги, тривожністю. На першій сесії я завжди питаю клієнта: «На що ви можете спертися, що вас підтримує? Що дає вам відчуття інтересу, радості, задоволення?».
Незадоволені потреби
До базових потреб людини відносять: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, в приналежності і любові, потреби в повазі та визнання.
З фізіологічними потребами (їжа, вода, сон, секс) все досить зрозуміло, недолік сну та голод роблять нас більш емоційними і дратівливими.
Захищеність і комфорт, необхідні елементи відчуття безпеки: економічна нестабільність, втрата роботи, невпевненість в завтрашньому дні здатні викликати не тільки відчуття тривоги, але й можуть призводити до підвищеної дратівливості та спалахів агресії.
Часом досить складно визначити, яка саме потреба є незадоволеною, через те, що більшість з них знаходяться у несвідомому і пов’язані з ранніми періодами життя.
Наприклад, роздратування на партнера, може вихлюпуватися у вигляді претензії і докорів різного характеру (відсутність допомоги, невиконані обіцянки), насправді бути сигналом про те, що та чи інша актуальна потреба не задовольняється.
Особливо гостро сприймаються ситуації, коли людина жертвує своїми інтересами заради інших тривалий час.
Хронічна дратівливість офісного працівника, якого не приймає колектив, може бути пов’язана з незадоволеною потребою в соціальній приналежності, повазі і визнанні (те, що я роблю не цінується, зусилля не помічаються), або не задоволеною потребою у безпеці (страх звільнення, втрата роботи).
Якщо реакція на подію сприймається як неадекватна, тобто сила емоційного сплеску більше, ніж сама подія, швидше за все мова йде про приховані причини.
Дратівливість і агресивність можуть бути наслідками травматичного події, і виявлятися поряд з такими симптомами, як безсоння, панічні атаки, депресія, суїцидальні думки (симптоми посттравматичного стресового розладу). В даному випадку необхідно негайно звернутися до фахівця — психотерапевта і / або психіатра.
Існує безліч способів, які допомагають впоратися з роздратуванням тут і зараз (дихальні вправи, фізична активність, медитація, вправи на розслаблення тощо). Усі вони є досить дієвими, але рідко позбавляють від повторюваних емоційних спалахів.
На відміну від короткострокової терапії, завданням якої є оволодіння прийомами контролю над емоціями, глибинна психологія працює з причинами станів, з внутрішніми зв’язками об’єктних відносин, витісненими почуттями. Така робота триваліша, але дозволяє досягти стабільних внутрішніх змін.