Трикстер – нові обличчя старого архетипу
Ми починаємо публікацію випускних робіт наших колег, які успішно завершили навчання за навчальною програмою «Основи аналітичного консультування та юнгіанської терапії» у 2021 році. Через початок повномасштабної війни ми відклали публікацію робіт рівно на рік. І першою роботою, з якою ми пропонуємо вам познайомитися є робота Олени Леляк на тему: «Трикстер – нові обличчя старого архетипу: взаємозв'язок аналітичного та астро-психологічного підходів».
ТРИКСТЕР – НОВІ ОБЛИЧЧЯ СТАРОГО АРХЕТИПУ:
взаємозв'язок аналітичного та астро-психологічного підходів
Трікстер – це та брехня, що веде до правди, пов'язуючи їх між собою за допомогою гумору
Джин Фішер
РОЗМАЇТТЯ ОБРАЗІВ ТРИКСТЕРА
Одним з найбільш суперечливих і загадкових образів у міфології є - Трікстер (від англ. Trickster - трюкач, брехун, хитрун). Цей архетип у міфології, фольклорі і релігії часто визначається як «демонічно-комічний дублер культурного героя, наділений рисами шахрая, бешкетника» - божество, дух, людина або антропоморфна тварина, що здійснює протиправні дії або, у всякому разі, не підпорядковується загальним правилам поведінки.
Трікстер як архетип безумовно складніше, різноманітніше і глибше будь-якого свого літерного чи словесного визначення. Охопити його цілком неможливо, та й мета моя не в цьому. У своїй роботі я запрошую вас торкнутися раніше невідомих або не настільки відомих образів, з якими пов'язаний цей архетип і поміркувати про них. Але пропоную зробити це з погляду не лише аналітичної, а й астро-психологии.
Образ Трікстера може розглядатися як універсальний, тому що у фольклорі та міфах будь-якого народу неминуче присутній такий персонаж: Койот або Ворон у казках та легендах північноамериканських індіанців, Братик Кролик у афроамериканців, Король Мавпа в Китаї, павук Анансі в Африці, Гермес, Геракл, Діоніс і Пан у міфах Стародавньої Греції, Локі у скандинавській міфології, Сет у єгипетській, Лисиця у слов'янських казках тощо. При чому Трікстер може як протиставитися, так і зливатися з образом героя.
Вперше цей образ був виділений і позначений американським антропологом і фольклористом Полом Радіним, який описував його таким чином – «у нього немає будь-яких цінностей, моральних чи соціальних, він перебуває на службі у своїх пристрастей та апетитів, проте через його дії з'являються всі цінності та норми» [1].
Надалі Трікстером зацікавилися угорський філолог-релігієзнавець Карл Керен’ї та основоположник аналітичної психології Карл Густав Юнг.
Юнг розглядає Трікстера як варіант прояву архетипу Тіні, характерною рисою якої є порушення соціальних та суспільних установок, що в міфології, щоправда, нерідко сприймається позитивно. Крім того, Тінь розуміється як «небажана частина» людської природи, яка ввібрала у себе усі ті особистісні мотиви та характеристики, які ми усунули зі свідомості. Таким чином, колективний Трікстер - це збірний образ, в основі якого лежать руйнівні та невгамовні бажання людей [2]. У той же час, проявляючись найчастіше через архетип Тіні, він не тотожний їй, як зауважує і сам Юнг. Він набагато ширший і архаїчніший, оскільки, ймовірно, з'являється ще до принципу поділу та розрізнення.
Керен’ї погоджується з Юнгом, визначаючи Трікстера як «позачасовий праобраз», «корінь всіх шахраїв світової літератури, що охоплює всі часи і культури», «дух безладдя», «персонаж, що виражає і втілює життя тіла, нічому не підкоряється повністю, керований жадібністю і голодом, що вічно накликає на себе біль і страждання, хитрий і водночас нерозумний у своїх вчинках» [1].
Для мене особливо близьке розуміння цього архетипу, яке дає Б. Бебкок-Ейбpахамс: «Жоден інший персонаж у літературі, усній чи письмовій, так не збиває нас з пантелику, як Трікстер. Він без сумніву ідентифікується з творчими силами, часто приносячи такі визначальні поняття культури, як вогонь або основні харчові продукти, але, водночас, постійно веде себе антисоціальним чином, який тільки можна собі уявити. Ми сміємося з його бід і його дурості, нас збентежує його «проміскуїтет», але його творчий розум захоплює нас і підтримує у нас сподівання на те, що ми можемо подолати соціальні обмеження, із якими постійно стикаємося» [3]. Підходячи до вивчення образу Трікстера, я незмінно ловила себе на амбівалентному відчутті захоплення й азартного запалу з одного боку та жаху перед ним – з іншого. Він одночасно притягує та відштовхує.
Феномен даного архетипу був і залишається дискусійним, особливо питання про постановку будь-яких чітких його ознак. Образ Трікстера зародився ще за архаїчних часів, у той же час в різних епохах і культурах можна спостерігати як унікальні, так і спільні його риси. Як правило, виділяють 6 характерних рис, які найбільше відповідають ідентичності Трікстера незалежно від культури, якій він належить:
1) неоднозначність, аномальність. Трікстер є збігом протилежностей. Він поєднує в собі священне та профанне, життя і смерть, культуру та природу, хаос і порядок, фертильність та імпотенцію тощо. Внаслідок цього, зокрема, для нього не існує звичного поняття життя та смерті, тому що гра щоразу може бути розпочата спочатку і будь-якої миті припинена. Крім того, Трікстер є фігурою лімінальною;
2) схильність до обману, шахрайства, трюкацтва. Саме завдяки історіям про Трікстера стає очевидним, що брехня і обман — невід'ємні якості світу, що мають позачасове коріння;
3) здатність до зміни форми. Особливістю цього архетипу є схильність до перевдягання, зміни статі, а також перетворення;
4) трансформація будь-якої ситуації, або її інверсія. Трікстер з'являється для порушення сформованих устоїв і традицій, він привносить елемент хаосу в існуючий порядок, сприяє деідеалізації та перетворенню ідеального світу в реальний, руйнує і змішує всі категорії для того, щоб створити нові комбінації. Це непідконтрольна нікому фундаментальна Сила, результат дії якої непередбачуваний, навіть для самого Трікстера;
5) виконання ролі «божественного посланця і наслідувача богів». Трікстер традиційно виступає посередником між світами та соціальними групами, сприяє обміну культурними цінностями та перекладу інформації з області непізнаного в область пізнаваного, роблячи неявне явним;
6) поєднання нумінозної святості та непристойності. Трикстер аморальний, з погляду існуючої етичної системи культурного героя, найчастіше має яскраво виражені риси гіперсексуальності та нестриманості у своїх інстинктах й бажаннях [4].
Трікстер – може бути супутником культурного героя, самим культурним героєм або ж його тінню, яка перевіряє претензії героя на силу та владу. Він – господар багатьох мистецтв, здобувач знань через порушення соціальної чи космогонічної заборони, ініціатор міфологічної дії. Трікстер виступає, як старий мудрець з одного боку і як юнак – з іншого, залежно від того, який культурний герой знаходиться поруч із ним, чиє почуття значущості він применшує. Таким чином, цей архетип виявляється тісно пов'язаний не тільки з Тінню, але також з архетипами Героя, Сенекса та Дитини. Крім того, Юнг вказує на близькість архетипу Трікстера до архетипу Рятівника і зазначає, що він також «є носієм як світла так і зцілення» [2].
Трікстер є первісною «космічною» істотою, що володіє божественно-людсько-тваринною природою: з одного боку, перевершує людину своїми надлюдськими якостями, а з іншого – поступається їй через свою нерозумність і несвідомість. Він також не рівня тваринам через свою надзвичайну незграбність – це свідчать про його людську природу, яка не так добре пристосована до навколишнього середовища. Натомість він має перспективу значно вищого розвитку свідомості завдяки величезній потягу до знань [2].
Архаїчний початковий образ Трікстера виявився настільки важким для сприйняття у неархаїчному середовищі, що його суть було необхідно видозмінити. Існувало кілька шляхів позбутися його: перший і найрадикальніший — зведення початкової його функції до невинної розваги, що посилює смішні сторони – Клоун, Блазень; другий полягав у тому, щоб злити його з образом культурного героя – Іван-дурень, Братик-Кролик. Третій шлях - перетворення його на диявола, що сталося або під впливом християнства, де він прирівнюється до Сатани, або завдяки тому, що його представляли, як якесь божество, що втратило свою божественну природу за волею іншого, більш могутнього божества. Однак було б помилковим вважати, що міфологічні істоти, коли вони перестають відповідати нашим власним теологічним концепціям, повинні неодмінно перетворитися на вигнаних з небес антагоністів. Вони не перетворюються ні на дияволів, ні на носіїв моральності, проте їх природа як і раніше божественна. І якщо сміх над богом сягає своєї найвищої точки, це свідчить не про втрату віри, а, швидше, про те, що бог «зносився» [1].
АСТРО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА АРХЕТИП ТРІКСТЕРА
Алхімічні та астрологічні знання завжди перебували у тісному взаємозв'язку та обидва служили способом пізнання Світу та Людини. Існували певні суворі закономірності між планетами та алхімічними елементами, а також між планетарними ритмами та Великою Дією. Однак у період з кінця XVI до початку XX століття ці знання були багато в чому знецінені і пішли в тінь під впливом все більшого поширення механічного та матеріалістичного погляду на устрій світу та природи. Починаючи з XX століття, відбувається їх поступове відродження завдяки діяльності К.Г. Юнга, Миколи та Олени Реріхов, Д. Радьяра та інших.
Важливо відзначити, що тоді в алхімії використовувалися астрологічні знання, які з того часу зазнали серйозних змін. Зокрема, враховувалися лише 7 «планет» Сонячної системи[1] ‑ Сонце, Місяць, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн. Планети, що знаходяться за орбітою Сатурна, - Уран, Нептун і Плутон[2] – були відкриті в період занепаду інтересу до вивчення езотеричних та окультних наук. У зв'язку з цим, за останнє століття символічний обсяг сучасної астрології став набагато глибшим і ширшим за той, який був у період її спільного розвитку з алхімією.
Я припускаю, що Юнг, розглядаючи в якості архетипу Трікстера образ Гермеса-Меркурія, спирався в основному на канонічні алхімічні роботи, в яких ще не було враховано символічні образи Урана, Нептуна та Плутона, що робить переосмислення цього архетипу особливо актуальним.
Прояви основних архетипів, що розглядаються у психології, можна побачити й у астрологічних картах народження людини (символічне зображення зоряного неба у цей час у певному місці). Так, наприклад, Аніма представлена переважно парою Місяць-Венера, в якій Місяць пов'язаний з нашими природними реакціями, неглибоким емоційним станом, материнським комплексом, а також з діадою Мати-Дитина, а Венера описує те, як людина виражає свої почуття, як розуміє любов і красу, що цінує.
Міфологічний зв'язок Гермеса-Меркурія з Трікстером виявлено Юнгом у дослідженнях текстів середньовічних алхіміків. Пошук шляхів трансформації неблагородних металів у благородні привів останніх до наділення фігури Меркурія якостями ртуті — жвавості, рухливості, здатності швидко змінювати свою форму, бути джерелом змін та перетворень. У той же час, хоча багато уваги в роботах Юнга було приділено Гермесу-Меркурію як одному з образів Трікстера, ці постаті, за словами самого Юнга, – не ідентичні [5].
Розглядаючи символічне значення планет в астрології, можна говорити про те, що архетип Трікстера відноситься не до однієї планети, а до декількох. Більш того, важливим є те, в яких взаємовідносинах між собою вони знаходяться. Докладне дослідження цієї теми в заданому обсязі тексту зробити неможливо, тому тут я пропоную лише доторкнутися до неї в загальних рисах і подивитися з нового боку.
Почну з більш звичного образу Меркурія, що характеризується як швидка планета, найбільш наближена до Сонця. Тобто це швидкий посередник між Сонцем-свідомістю/Его та іншими планетами, які представляють комплекси та архетипи у людині. Меркурій символізує різні взаємозв'язки, посередництво, контакти, обмін інформацією і взагалі будь-який обмін. Таким чином через цей образ Трікстер проявляється у ролі «божественного посланця». Також ця планета пов'язана з пізнанням і навчанням, а як було зазначено раніше, потяг до пізнання, хоч і не виділяється в окрему ознаку архетипу Трікстера, все ж таки є його характеристикою.
У своєму ретроградному русі (особливий тип руху планети, коли вона рухається назад для земного спостерігача) Меркурій вказує на можливі обмани, неточність інформації, помилки в домовленостях або діях. Тут проявляється характерна риса Трікстера як трюкача схильного до обману, коли ми стаємо заручниками власних помилкових дій, випадкових ситуацій, омани.
Роль божественного посланця та хитруна також проглядається і в міфологічних мотивах. Гермес, перебуваючи на службі у Зевса, виконує його доручення, передаючи послання іншим богам і героям, а також супроводжує душі померлих в Аїд. Крім того, з самого дитинства Гермес виступає в ролі головного шахрая і ошуканця серед богів.
Говорячи про Меркурій як про планету важливо також відзначити, що, на відміну від більшості інших, він не має маскулінної чи фемінної приналежності і відноситься до так званих «денівських» або безстатевих планет. А в міфології саме від зв'язку Гермеса і Афродіти народжується Гермафродіт, який має одночасно ознаки і чоловіка, і жінки. В свою чергу, ранні зображення Гермеса, у вигляді стовпів, увінчаних головою бога (герми), вказують на його фаллічність та зв'язок із родючістю.
Однак, про міфологічний зв'язок Гермеса-Меркурія і Трікстера докладніше можна прочитати у роботі «Трікстер: дослідження міфів північноамериканських індіанців з комент. К.Г. Юнга та К.К. Керен’ї».
Давайте тепер розглянемо іншу планету, не представлену раніше в алхімічних текстах і не настільки освітлену в міфології, яка також відображає деякі характерні риси архетипу Трікстера, – це планета Уран.
Уран також відноситься до «денівських» (безстатевих) планет і вважається найвищим проявом Меркурія. Він символізує вищий розум, нестандартне мислення та неординарні розумові здібності, спалахи осяяння. У цьому плані Уран теж виступає посередником, але вже між вищим світом і людиною, даючи останньому можливість прямо вловлювати ідеї колективного несвідомого, або як кажуть астрологи - безпосередньо зв'язуватися з Небом (у міфології Уран був його уособленням).
Крім того, Уран представля осбою прицип революції, перевороту і змін. Його характеризує ексцентричність, опір минулому та сьогоденню, прагнення до нових шляхів. Дейн Радьяр, прихильник ідей Юнга і засновник астро-психологічного дослідження особистості, пише, що «про існування Урана стало відомо, коли американська та французька революції розбили кайдани феодалізму та середньовіччя» [6] (американська революція відбувалася у період із 1765 по 1783 р.р., французька – з 1789 по 1799 р.р., а Уран відкрито у 1781 році.). І в цьому вже вбачаються характерні прояви Трікстера, який руйнує все застаріле й ригідне і приносить хаос у застиглий порядок.
Цікаво, що у грецькій міфології за однією з версій Хаос є батьком Урана, а Кронос – уособлення порядку (структури) та лінійного часу – його сином. Таким чином Уран-Трікстер наче знаходиться посередині між цими полярними проявами.
У житті людини ця планета (як і всі планети, що знаходяться за Сатурном) діє дуже по-різному і з різним ступенем інтенсивності. Чим універсальніше свідомість і що більше вона пов'язана з цілим, тобто пробудовано вісь Его-Самість, тим більше творчим виявляється результат дії Урану. В іншому випадку його вплив може програватися як символічна руйнація шкаралупи, що обмежує Его. У більшості випадків енергія цієї планети є для індивіда силою, що руйнує сталість і порядок, а в особливо крайніх випадках приносить з собою божевілля як «прокляття богів». Враховуючи на скільки свідомість людини чіпляється за звичне, на стільки для неї виявиться катастрофічним вплив Урану.
На думку Радьяра Уран представляє проектуючу здатність несвідомого та приносить свідомості символічні картини та імпульси, які можуть виникати як у сновидіннях, так і наяву. Він надає натхнення поетам, артистам, винахідникам, вченим, державним діячам, релігійним реформаторам. Уран характеризує здатність формування образів та оновлює свідомість, приносячи їй частки цілого, образи та ідеї всесвітнього розуму, що мають здатність трансформувати. Трансформація і творчість – ключові слова цієї революційної планети, яка постійно вливає нові динамічні імпульси в серцевину Его – бентежить, стимулюючи, збуджуючи, потрясаючи душу божественним незадоволенням, анархічною вільністю, несучи з собою геній чи безумство, натхнення та збочення. Як говорив М. Фуко: «Розуму завжди необхідний діалог з безумством».
Директивний Уран (у своєму прямому русі) реформує чи, скоріш, трансформує свідоме Его. Будучи ретроградним (у своєму зворотному русі - "всередину"), він символізує реформування несвідомого [6]. Таким чином проявляються здатність цієї планети-Трікстера до трансформації.
Оскільки Уран знаходиться за лінією Сатурна, який уособлює і символізує час, на нього не діють звичні для нас тимчасові закони. Він характеризується тим, що за людськими відчуттями може згорнути час до крапки, прискорити те, що відбувається, або взагалі змінити логіку подій. І в цьому мені бачиться прояв такої характерної риси Трікстера як інверсія та перевертання ситуації.
Хочеться також відмітити, що ця планета символічно демонструє характеристики даного архетипу не тільки через астрологію і міфи, а й через астрономію. Уран – єдина планета з грецькою назвою, а також унікальним нахилом 98°, яка обертається на своїй осі як би «лежачи на боці». А ще більшість місяців Урану названо на честь персонажів із творів Шекспіра, на відміну від місяців інших планет, які мають грецькі чи римські імена. Чим не прояв аномальності та трюкацтва Трікстера у своєму бажанні не бути таким як усі, протистояти звичній буденності?
Ще одне цікаве, на мій погляд, бачення Урана як Трікстера демонструє астролог і юнгіанський аналітик Ліз Грін: «…енергія Урана виражається в раптових кризах, які включають конфлікти з державною владою, з батьками або з чимось, що містить символічну цінність традиції та сталих думок. Уран, замаскований під випадковість, викликає подію, яка тимчасово руйнує безпеку і міцність соціальних цінностей і способів мислення, заснованих на традиції. Людина, яка не здатна свідомо висловити це спонукання, і ніколи не турбувала себе мислити самостійно або спрямовувати свій розум до Небес натомість укорінює його в Землі, перебуваючи у владі вивержень знизу, які вона сама несвідомо притягує у вигляді зовнішніх подій.
Крах бізнесу, раптовий конфлікт із законом, руйнація шлюбу, нещасний випадок – це різні маски, через які Уран, символізує прагнення звільнитися від ототожнення із зовнішніми атрибутами життя». Вказуючи на все це, Грін додає, що «якщо говорити, що якась планета пов'язана із законом синхроністичності, то це насамперед Уран» [7].
Що стосується властивої для Трікстера статевої і тілесної трансформації, то, як правило, в натальній карті людини саме взаємодія Урана з іншими планетами (найчастіше уособленнями фемінності – Венера та маскулінності – Марс) вказує на можливу трансгендерність, транссексуальність або інші неортодоксальні погляди людини щодо свого гендера або сексуальних переваг.
Звертаючись до міфу, бачимо, що Уран, як і Трикстер може виявлятися як священний бриколер: коли Сатурн серпом оскоплює Урана, його геніталії, потрапляючи у море, спінюють його і з цієї піни народжується богиня Афродіта. Тобто дітородний орган цього бога без допомоги коїтусу та участі жінки може відтворити нове подібне до себе створіння. Про подібні здібності Трікстера докладно пише Пол Радін у своєму дослідженні присвяченому цьому архетипу в міфах індіанців віннебаго [1].
Цікавим, на мій погляд, є й те, що вже вдруге можливість планети чи божества виявляти властивості архетипу Трікстера щодо зміни статі, чи самовідтворення виявляються пов'язаними з богинею Афродитою і планетою Венерою. І хоча сама Афродіта-Венера не співвідноситься із зазначеним архетипом безпосередньо, вона є невід'ємним супутником тих, хто з ним взаємопов'язаний, виступаючи коханкою для Гермеса-Меркурія та «донькою» Урана.
Таким чином, я спостерігаю і припускаю взаємозв'язок наступних нумінозних образів в архетипі Трікстера: перший Гермес-Меркурій, крім іншого, близький до архетипу Дитини[3], оскільки в найбільш популярної версії давньогрецьких міфів постає в образі юнака і сина верховного бога; інший - Уран, близький до архетипу Сенекса[4], прабатько титанів і богів, який, як титан, був ближче до первісної природи, ніж боги, які своєю свідомістю наближаються до людини; а також Афродіта-Венера, яку можна співвідносити з архетипом Аніми.
Потрійність Трікстера в такому контексті наводить мене на думку про божественну трійцю і про те, що він, можливо, в певному сенсі, є найближчим архетипом до Бога.
ОБРАЗ ТРІКСТЕРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ
Культурний феномен тенденції до фемінізації Трікстера
Раніше образ Трікстера все більше належав жартівливій культурі, та й зараз, як будь-яка пародія чи сатира, легенди про Трікстера стають родючим джерелом культурної рефлексії та критичного роздуму, де ставлення культури до сміху відображає її життєздатність, гнучкість та творчий потенціал. Однак, у наш час все частіше це вже не лише образ сміхової культури – Трікстер нерідко постає перед нами в образі серйозного героя, який проголошує ідеї культури постмодерну.
У ХХІ ст. цікавість до цього багатостороннього явища лише оновлюється і набирає обертів. Цей образ активно використовується у сучасній культурі та мистецтві. Прикладами цього є такі «персонажі» як, африканський Анансі, що став головним героєм книги англійського письменника-фантаста Ніла Геймана «Сини Анансі», європейський Лис Рейнар, якому присвячена популярна гра на приставці, а його українському аналогу Лисові Микиті – сатиричний мультсеріал, китайський – Сунь Укун – став ключовим персонажем у манзі та аніме Dragon Ball, а скандинавський Локі – у всесвіті коміксів Marvel.
Образ Трікстера найчастіше постає перед нами у чоловій статі, проте, останні кілька десятків років ця тенденція піддається сильному перетворенню. Все частіше зустрічаються його «жіночі варіанти» - Аліса в Країні Див, Пеппі Довгапанчоха, Матильда, Маленька Мю з серії книжок про Мумі-троля, а в ХХІ ст. це стає мейнстрімом. В Україні, на відміну від більшої частини світу, жіночий образ Трікстера відомий ще з давніх часів. Його найпоширеніший варіант – це Лисичка-сестричка.
Але повернемося до нашого сьогодення. Хорошим прикладом сучасного жіночого образу Трікстера є персонаж популярних у всьому світі коміксів DC – Харлі Квін (Harley Queen), яку ви могли бачити фільмі «Загін самогубців», чий образ максимально наближений до класичного архетипу.
В основному Харлі постає перед нами неоднозначним антигероєм, але може бути й в героїчному амплуа, якщо класичний герой відсутній (як це було в «Загоні самогубців»). Вона головна сподвижниця й кохана популярного лиходія Джокера, ще одного прототипу Трікстера. Псевдонім Харлі Квін створений з її справжнього імені – Харлін Квінзель, як асоціація на слово «арлекін» (англ. harlequin), що походить від італійського слова arlechino - «блазень».
У цього персонажа виявилася цікава життєва історія, з погляду на її кореляцію з архетипом Трікстера. Ще дівчиною, Харлін, чиї розумові здібності описуються як геніальні, навчається на факультеті психіатрії. Геніальність і тісний зв'язок із психотичним вказує на прояв у цьому персонажі якостей планети Уран у їх максимально позитивному та негативному вигляді. Крім того, з дитинства вона успішно займалася гімнастикою. Заняття гімнастикою говорять про зв'язок із образом Гермеса, який сприяв цьому спорту.
Однією з причин вступити на навчання в психіатрію був батько Харлін - аферист, який спокушав дівчат і шахрайським засобом привласнював гроші. Тут мені знову згадується Гермес як головний аферист і шахрай богів грецького пантеону, і Меркурій у негативному прояві.
Викладачів, з чиїх предметів у Харлін виникали складнощі, вона спокушала для того, щоб отримувати найвищий бал. Спосіб вирішення проблем також характерний для Трікстера, а крім того, для Афродіти, яка мала пояс спокуси. Так і Венера, в своєму негативному прояві, зводить еротичність суто до статевих відносин.
У психіатричній лікарні для особливо небезпечних злочинців Харлін знайомиться з Джокером, в якого вона закохується і допомагає втекти. Після чого сама опиняється у клініці для душевнохворих. Надалі їй вдається втекти і починає формуватися її образ уже як Харлі Квін.
Отже, Харлі Квін - божевільна, що робить її, як і всіх юродивих ближче до божественного. Сама ж вона – людина, що має зв'язок із психічним через свою професію та з інстинктивним через образи своїх подруг (Жінка Кішка – тваринний світ, Отруйний Плющ – рослинний). Усі чоловічі образи близькі Харлі, тобто батько (батьківський комплекс) та коханий (проекція Анімусу) пов'язані з архетипом Трікстера.
Незважаючи на те, що Харлі – жінка, у неї все ще яскраво виражено фалічність цього архетипу. Це вбачається зі зброї, яку вона завжди має при собі чи то пістолет, чи бейсбольна бита або молот.
У фільмі «Загін самогубців», після якого її образ став найпопулярнішим, Харлі виступає не просто Трікстером, через неї також проявляються і архетипи Тіні (вона злочинниця і божевільна), Героя і Рятівника (вона разом з іншими «покидьками» допомагає врятувати людство, адже класичний герой Супермен – мертвий). Крім того, образ Харлі з її хвостиками та дитячою безпосередністю видає в ній Дитину.
Харлі Квін – неоднозначна та аномальна, схильна до омани та трюкацтва, здатна обернути будь-яку «трешову» ситуацію на свою користь, виступає посланницею верховної влади (секретного уряду), безневинна і порочна одночасно. І як справжній Трікстер, що на протязі історії не трансформується у справжнього Героя, у фіналі вона все одно опиняється у програші.
Втілення енергії архетипу Трікстуру в нашому сьогоденні
Цього підрозділу не було в моєму дослідженні на початку, але події останнього року зробили зазначену тему більш ніж актуальною. Я пропоную вам подивитись на протистояння президентів України та Росії з точки зору архетипів та астрологічних символів, які в світі архетипічного є представниками психічної системи країни в цілому.
Протистояння лідерів наших країн виглядає як протистояння Трікстера (Урана-Меркурія) та Сенекса (Сатурна), в його максимально негативному прояві. Навіть те, які найобразливіші прізвиська давали цим президентам, відображає це: з одної сторони «Клоун», з іншої – «Бункерний дід». На архетипічному рівні – це виглядає як класична казка про старого й жадібного короля, якому кидає виклик молодий і недосвідчений але сповнений життєвої сили герой.
Цікаво, що й на астрологічному рівні, зокрема на рівні Знаків Зодіаку, ці люди стали символічними представниками зазначених енергій: Володимир Зеленський народився під знаком Водолія, в якого планета-управитель це Уран, а Володимир Путін – під знаком Терезів, де Сатурн хоч і не є управителем, але знаходиться в екзальтації, тобто в дуже сильному для себе положенні. Нажаль, точні дані народження В. Путіна невідомі, тому проводити подальші співвіднесення досить складно. Якщо ж подивитись натальну карту В. Зеленськогоми побачимо, що в знакі Водолія знаходиться крім Сонця (яке співвідноситься з Его-комплексом та Самістю) ще й Венера (співвідноситься з Анімою). Таким чином, відтворюється міфологічна близькість Венери до Урану. Крім того, асцендент – знак зодіаку, який перебуває у мить народження людини на небосхилі, та здебільшого відповідає за темперамент та Персону людини – знадиться в карті В. Зеленського у знакі Близнюків, що перебувають під покровительством планети Меркурій. На цьому я зупинюсь у перерахуванні не звичних для більшості астрологічних понять і повернусь до архетипічного.
Перед тим, як перейти до В. Зеленського як Трікстера, давайте розглянемо на В. Путіна, що уособлює негативний аспект архетипу Сенекса (Старця). Дж. Хіллман зазначав, що негативний образ Сенекса формується тоді, коли втрачено зв'язок з архетипом Пуеру (Юнака) тобто вітальної, життєдайної енергії. Це призводить до появи Старого Короля – тиранічного, патріархального, суворого, заціпенілого і одинокого. Його основні напрямки діяльності – це сліпе підкорення, обмеження волі і бажань інших. Зазначений опис дуже чітко підходить і до характеристики негативних проявів та тіньових рис планети Сатурн, вже не кажучи про те, на скільки це відображає особу російського президента.
Що ще споріднює негативний архетип Сенексу і Сатурну та досить точно відображає образ В. Путіна? Сенекс-Сатурн – старий, але може жити нескінченно довго – такий собі Чахлик-Невмирущій, чи російською «Кащей бессмертный». При цьому він неймовірно боїться смерті та втрати своєї влади. Варто хоча б пригадати як зазначений персонаж ховав свою смерть у голку, яйце і так далі. Чи пригадати Кроноса-Сатурна, який поїдав своїх дітей, зі страху, що його скинуть з трону. Носії енергій архетипу негативного Сенекса претендує на розумність та мудрість, проте є вкрай консервативним і при цьому часто логічно непослідовним. Його також характеризують скупість та корисливість, замкненість, боязкість та песимізм. В. Путін дуже хоче представити себе як Батько народу (позитивний образ Сатурну чи Короля), але виявляється його тираном та врешті катом.
Надалі перейдемо до В. Зеленського, якого в психологічній спільноті вже порівнювали із Трікстером певний період часу. Так, в інтерв’ю Dsnews В. Кім, на мою думку, влучно зауважив, що «завдяки тому, що Володимир Путін здійснив повномасштабне вторгнення, Трікстер Зеленського став більшим, потужнішим та сильнішим. В українську політику Володимир Зеленський увірвався як руйнівник попередньої культури політичних домовленостей. Тепер він руйнує не тільки схеми і правила всередині України, тепер він це робить на світовому рівні. Останнім часом спостерігаємо багато дуже потужних і вдалих звернень до парламентів різних країн — і дуже часто це обвинувачення. Він руйнує формат звернення, традиції дипломатичного спілкування, порушує норми дипломатичного протоколу та етикету. І це цілком виправдано, враховуючи нашу ситуацію. Це не добре і не погано, просто це його природна поведінка, а також — цього вимагає історичний контекст. У даному випадку Зеленский, незважаючи на свою політичну некомпетентність в багатьох питаннях, непогано виконує роль лідера нації. В якихось моментах Трікстер більш ефективний, ніж хранитель або відбудовувач. Для часів війни — це більш ефективна постать».
Зазначене можна співвіднести й з енергіями планет: руйнування старого для того, щоб принести нове, реформувати – відображає уранічну сторону Трікстера, вміння доносити інформацію, бути посланцем від народу до іншої країни – меркуріанську, а вміння налагоджувати контакти, проводити перемовини, зваблювати публіку – венеріанську.
Ставлення до Зеленського української спільноти, яке вирує від тотального уподобання до тотальної зневаги – дуже емоційно забарвлене та неоднозначне, лише більше підкреслює в ньому характерні риси архетипу Трікстера.
Крім вже названих ознак, як то неоднозначність сприйняття, трансформація будь-якої ситуації, виконання ролі посланця, Володимир Зеленський проявив вміння перетворюватись і поєднувати в собі одночасно протилежні образи: він актор і комік, який спочатку «примірив» на себе образ лідера країни у кінематографі, а потім перетворився на нього у житті. Таким чином, в ньому злились образи блазня та короля, які є протилежними по своїй суті. І це в свою чергу дає йому можливість проявити ще одну з рис Трікстера – поєднання нумінозної святості, що пов’язана з певною піднесеністю лідера країни, та непристойності, що витікає з кричущої невідповідності попередньої професійної діяльності посаді президента.
Як носії енергії архетипу Трікстера В. Зеленський не може бути ані однозначно «позитивним», ані однозначно «негативним» лідером. Це одна з базових сутностей цього архетипу, який крім багатьох корисних для даного часу якостей, є носієм і багатьох м’яко кажучи неоднозначних.
Феномен Зеленського є чимось на кшталт українського антиподу «руського миру». Трікстер, який кидає виклик істеблішменту, немислимий у путінській державі, немислимий сам жанр, який приніс Зеленському репутацію та популярність. Протягом багатьох років політична сатира є яскравим маркером, що відрізняє Україну від Росії. Як можна пригадати з багатьох українських народних казок («Котигорошко», «Івасик Телесик»), герой долає нездоланого на перший погляд ворога в першу чергу завдяки своїй хитрості та кмітливості, оскільки не завжди має до них ще й силу.
«За часів, коли найбільш сталою є непостійність, коли швидкість змін зростає в геометричній прогресією, а світ переповнений неоднозначними образами та поняттями, єдиний різновид Герою, який може до цього пристосуватися та вижити – це Герой-Трікстер». ©
Література:
4. Hynes W.J., Doty W.J. Mythical Trickster Figures: Contours, Contexts, and Criticism. – Tuscaloosa: University of Alabama press, 1993.
5. Зеленский В.В. Базовый курс аналитической психологии, или Юнгианский бревитарий. –М.: Когито-Центр, 2004. 256 с. – Електронне джерело. – Режим доступу: http://krotov.info/libr_min/08_z/el/ensky_2004.htm
6. Радьяр Д. Астрология личности. Представление астрологических понятий и идей в свете современной психологии и философии. Пер. С англ. – М.: Антарис, 1991. – 352 с.
Грин Лиз. Сатурн. Старый взгляд на нового дьявола. Вольный перевод и изложение Лоры Савловой. – Електронне джерело – Режим доступу: https://uranika.ru/stati/stati-drugix-avtorov/aspekty-saturn-uran.html[1] Сонце та Місяць в астрології умовно відносять до планет, більш детальне пояснення можна легко зайти в просторі інтернету.
[2] Уран відкрито у 1781 р., Нептун – у 1846 р., Плутон – у 1930 р., а у 2006 р. Визнано планетою-карликом.
[3] В астрології, періоди життя людини символічно співвідносяться з певними планетами, Меркурій відповідає за період від 7 до 14 років – тобто дитину вже здатну до спілкування із зовнішнім світом, проте яка ще не пройшла пубертат.
[4] Уран співвідноситься з віком приблизно 50-55 років.