Автор: Ірина Валігура-Савченко
Осінній холод часом зачіпає душу та романтичні стосунки, котрі завершуються. Період самотності для більшості людей дається тяжко. Прагнучи нових зустрічей, однією із найкращих може стати — зустріч з собою. Після завершення стосунків, наша душа виконує величезну роботу з переживання втрати.
Часто старші діти почуваються, як «повалений з трону король». Вся увага та любов, здається, дістаються лише молодшій дитині. Особливо якщо старший не просив і не очікував появи молодшого. Йому просто довелося змиритися з появою сиблінга.
Потреба маленької дитини — це їжа та тепло, а потреба підлітка — це розмова та прийняття. Розмови на хвилюючі теми та наявність простору, де можна подумати про «заплутане» та розплутатися, — важлива складова сприятливого розвитку людини.
Для малюка є природнім плакати й не хотіти розлучатись з мамою на першому етапі. Розвиток нормальної прив’язаності передбачає, що ми засмучуємось при розлуці з близькими. Але для нормального розвитку та дорослішання, дитина має періодично потрапляти в ситуації, коли не всі її бажання задовольняються і поруч немає мами.
В життя дитини вмішується два стресових фактори: розлучення батьків та переїзд. Звичні зв’язки, друзі, улюблені місця стануть недоступними. Натомість невідоме майбутнє може надзвичайно лякати. Що можна порадити в такій ситуації?! Те що завжди нам доступне — це слова, розмова і розуміння.