Автор: Інна Кирилюк
С сьогоднішнього дня ми починаємо публікувати випускні роботи наших колег, які пройшли навчання в навчальній програмі «Основи аналітичного консультування та юнгіанської терапії» та успішно його завершили.
Першою до Вашої уваги пропонуємо роботу Ренати Гладовської на тему:
Перенос/контрперенос як ядро аналітичних стосунків. «Ідеальна дочка» — практична частина.
Дорогі друзі!
Центр «Простір» знові відкриває для Вас свої обійми! Запрошуємо Вас на нашу грудневу лекцію!
Тема лекції: «Про нашу БІЛОСНІЖНІСТЬ… або куди ми заганяємо наші чорно-червоні жіночі частини?»
«СЛЬОЗи в психотерапії, як кров в хірургії» — говорить Бьюдженталь.
ВОНИ ОЧИЩЮЮТЬ ТА ОЖИВЛЯЮТЬ НАШІ ДУШІ.
Іноді на зустрічах я чую: «Скільки я буду лити сльози? Скількі можна плакати? Це кли-небудь закінчиться?»
Мабуть, однозначної відповіді не існує, як і втіхи. Але варто довіритись їм та їх потоку, довіритись мудрості тіла, не супротивитись і не поспішати. Справжнісь — вона неспішна.
Як психологу, мені очевидні руйнівні наслідки РОЗЛУЧЕННЯ, що залишаються в житті дітей. Хоча, власне, час — це тільки анестезія для дорослих людей, які пережили травму розлучення.
Жинетт Паріс описує спогади уже дорослої людини:
«Моя душа стала для них полем битви».
Ми звикли, що психотерапія — це шлях пізнання і самовдосконалення. Він уводить все глибше в себе, але іноді, захоплює настілько, що рідні нам люди вже не готові чекати на нас на самоті. Важливо пам’ятати, що у всього існує зворотній бік і не забувати про почуття міри — особливо в тому, що стосується стосунків з людьми.
Один мудрець одного разу сказав, що якщо надавати по п’ятій точці тому, хто виннний в усіх ваших проблемах, вам буде боляче сидіти. Замість того, яби працювати над собою, люди біжать від своїх проблем, і від самих себе, але куди б вони не пішли, цей тягар проблем завжди піде за ними.