центр аналітичної психології
Інни Кирилюк
Будь-який вид залежності є поганим, чи то залежність від алкоголю, наркотиків чи ідеалізму.
Карл Густав Юнг
095 071-87-82 зворотній дзвінок
Центр на Софії
Центр на Оболоні

Записи з тегом «Саморозвиток»

фото Перше вересня — це двері до нових учителів та наставників

Напередодні 1-го вересня відбувається дещо глибоко всередині нас. Помічали?

Починається деякий пошук свого учення або вчителя, в широкому сенсі цього слова. З самого дитинства День знань ставив рубіж, де закаінчувалось законне право на розслабуху, деякий розміренний стан иі стартував інший темп — зібраності, колективності, накопичень… Психіка загортає свої розумні цикли, де час «Сну» переходить в «Неспання».

Мені здається, що для багатьох юнгіанців це день пам’яті та спогадів.

Моя мандрівка до Юнга

Моє місце таємниці та історії — це башта Юнга в Боллінгені на березі Цюрихського озера. Душа завжди тянеться до своїх відповідей та свого примирення.

«Лучше быть счастливой, нежели с ног до головы одетой в дизайнерские вещи», — сказала 96-летняя икона стиля Айрис Апфель.


фото «Таємна територія стилю»

30 июня мы все стали немного счастливее и на нашей дружеской встрече «Секретная территория стиля» от Центра «Простір» и бренда одежды «ZELO. Духмяна Майстерня Одягу».
Инна Кирилюк и Иванна Будник погрузили нас в мир красоты и переживаний!

ВУАЛЬ та погляд під нею — це хвилюючий жіночий образ, про який я хочу написати напередодні роаботи семінару «Таємна територія стилю».


фото вуаль таємна територія стилю

Як юнгіанський аналітик я шукаю більш глибокі символічніе сенси в «неначе» простих речах. Можливо, саме зараз, коли я збираю шматочки моїх знань та сшиваю їх ниточками досвіду, мій власний погляд «під вуаллю», спрямований всередину для пошуку.
Мені б хотілось поділитись чудовим символічним описом істинно жіночої частини одягу — вуалі.

Дивовижний день 19.06.17. Починаючи зі щасливого квитка і неймовірного знайомства, закінчуючи лекцією.

Мені захотілось писати цей пост українською мовою, дякуючи Дітті Марчер та її чудовій лекції «Зростаючи крізь травму». Моє відношення було до мови — хочу пишу та говорю українською, хочу російською, вважаючи такий вибір свободою: не хочу гнатись за модою, не хочу через насилля над собою, хочу відчути власну потребу говорити та писати українською. Відчуття з’явилось. До сьогоднішнього дня, я не усвідомлювала наскільки мова є референтною точкою для глибоких аспектів особистості.

11 12 13 14