Автор: Лариса Козир
Ви ніколи не замислювались, чому людей так приваблює пісок? Чому, коли ми опиняємось на узбережжі, перше, що ми робимо, це знімаємо взуття, пересипаємо пісок з долонь, зариваємося в нього?
Якщо подумати про пісок, можуть прийти спогади про дитячі ігри у пісочниці, мандрівці з батьками до моря або літо біля річки в бабусиному селі.
Замислюючись про безпеку дітей, сучасні батьки навчають їх правилам поведінки на вулиці, з незнайомцями, в колективі та ін. При цьому є загроза, не така очевидна на перший погляд, але повсюдно оточуюча наших дітей. Це безкінечний потік інформації, що навалюється щохвилини: через телебачення, Інтернет, зовнішню рекламу, мас-медіа та ін. Протистояти йому майже неможливо. Дитина ще не вміє фільтрувати, що корисно, а що ні. Як наслідок, може припинити чути свої природні бажання, і стати дорослим з багатьма «треба» та «хочу як в усіх». І поняття «цих усіх» може швидко змінюватись.
Цим питанням часто задаються батьки сучасних дітей. Якщо змусити — то ніяк. До читання можна запросити, читанням можна заразити, захопити, зацікавити, але аж ніяк не варто карати читанням та не змушувати насильно читати!
Ваша дитина зростає, одночасно збільшується світ навколо неї. І це часто викликає тривогу у батьків. Діти поступово виходять з-під крила своїх батьків. Близько 3–4 років більшість дітей ходить в садочок або на розвиваючие зайняття. Років в шість деяких дітей відпускають вже самих грати у дворі, а молодші школярі можуть самостійно ходити до школи та додому. Світ цікавий та захоплюючий для дитини, що зростає. При цьому сучасні міста можуть бути наповнені небезпечними ситуаціями для неї.
«Що почитати про дітей?», «З чого почати?», «Які книжки про виховання правильні?» та інші питання задають батьки психологу. Де почерпнути таку необхідну для батьків інформацію, викладену простою та доступною мовою. Інформацію про те, хто такі діти, як їх розуміти, що з ними робити і що робити самому разом з ними.
Чудових книжок про дитячу психологію та розвиток багато. Читати-не перечитати. Я хочу запропонувати Вам ті, які на мою суб’єктивну думку можуть дати мінімальне уявлення про дітей та про те, як з ними краще взаємодіяти.