Блог
Дорогі друзі!
Центр «Простір» знові відкриває для Вас свої обійми! Запрошуємо Вас на нашу грудневу лекцію!
Тема лекції: «Про нашу БІЛОСНІЖНІСТЬ… або куди ми заганяємо наші чорно-червоні жіночі частини?»
В минулу п’ятницю, 24 листопада, в нашому «Пространстві» Сергій Теклюк провів довгоочікувану листопадову лекциію «РЕВНОЩІ: міфи та реальність». Дякуємо нашім дорогим гостям за довіру та активну участь!
На лекції говорили про ревнощі як про складне та неприємне почуття, що притаманне усім людям з дитинства та таке, що виникає як у стосунках в парі, так і по відношенню до друзів, сиблінгів, батьків і навіть предметів.
«СЛЬОЗи в психотерапії, як кров в хірургії» — говорить Бьюдженталь.
ВОНИ ОЧИЩЮЮТЬ ТА ОЖИВЛЯЮТЬ НАШІ ДУШІ.
Іноді на зустрічах я чую: «Скільки я буду лити сльози? Скількі можна плакати? Це кли-небудь закінчиться?»
Мабуть, однозначної відповіді не існує, як і втіхи. Але варто довіритись їм та їх потоку, довіритись мудрості тіла, не супротивитись і не поспішати. Справжнісь — вона неспішна.
З давніх давен сонце вважалося символом чоловічого божества, а місяць — жіночого. Сонце більш постійне — воно дає світло і тепло, місяць же навпаки — більш мінливий.
Естер Хардінг в своїй книзі «Жіночі містерії» говорить про те, що для чоловіка залежність жінки від внутрішнього принципу, головною характеристикою якого є зміна, робить її непостійною та ненадійною, такою самою як місяць — «непостійна планета».
Як психологу, мені очевидні руйнівні наслідки РОЗЛУЧЕННЯ, що залишаються в житті дітей. Хоча, власне, час — це тільки анестезія для дорослих людей, які пережили травму розлучення.
Жинетт Паріс описує спогади уже дорослої людини:
«Моя душа стала для них полем битви».