Незвідані узбережжя островів А.

Запрошуємо вас ознайомитись із випускними роботами наших колег, які завершили БП-6 «Основи аналітичного консультування та юнгіанської психотерапії». Пропонуємо вашій увазі випускну роботу Юлії Приймак «Незвідані узбережжя островів А.» Процес формування внутрішньої пари чоловічого та жіночого в аналітичному підході.

Тему, яку я вирішила дослідити в цій роботі я обирала свідомо відносно нещодавно. А от несвідомо, напевно, давно. А точніше - з першими спробами розібратися в труднощах побудови стосунків з протилежною статтю. В якийсь момент для мене стало зрозумілим одне: в усіх стосунках – я – константа. Партнери – змінюються. Ситуації, вік, риси їх були різні. Але модель стосунків залишалася однаковою і приносила однаковий результат. Звісно такий, який був далеким від спокою та гармонії. В цілому, цей сценарій накладався на всі стосунки, які б я не будувала: на роботі, з рідними, з грошима, з їжею, з тілом… Сценарій був однаково руйнівним для моєї потреби «бути в стосунках».

Я думаю, що більшість аналітичних досліджень неможливі без переживання автором певного ретроспективного аналізу власного життєвого та чуттєвого досвіду. Адже лише таким чином можливо накласти певні усвідомлення на переживання себе у теперішньому моменті та в разі необхідності мати можливість вчинити по новому. А потім, вже маючи осмислення власного досвіду, застосовувати його на рівні аналітичного знання зі своїми клієнтами.

Тому, озираючись зараз на те з чого почався мій рух до узбережжя острівів під назвою А – можу виділити такі основні точки:

• В 1999 я оберу психологію, як фах в університеті

• В 2017 повернуся до нього як до призначення

• В 2018 році в моєму списку бажань з’явиться символ Равлика

• Взимку 2021 я напишу дуже важливий для мене вірш

• Влітку 2022 прийду у власний аналіз

• Навесні 2023 почну офіційний шлях в Юнгіанстві

• Щоб в 2025 представити цю роботу, як аналіз того в чому був сенс попередніх пунктів

Я наважувалася звернутися до аналітика рік. Тоді, звісно моя скарга терапевту звучала так, як і в більшості моїх клієнтів на першій сесії: навчитися будувати здорові стосунки з протилежною статтю. Це вже пізніше я зрозумію, що ці стосунки мають спочатку стати знайомими та зрозумілими всередині мого внутрішнього світу.

Думаючи про процес цього дослідження, в мене постає образ океану. Образ нескінченний, сильний, глибокий, сповнений життя і в той же час здатний це життя забрати. Процес, де після не тривалого споглядання тиші та гладкої поверхні моїх гарненько поданих проявів Персони, почався тривалий шлях занурення в глибини цього океану, вивчення підводних ландшафтів, небезпек та пасток, мешканців та примар. Спуск в пітьму та підняття та поверхню. А далі - сутінки та туман, за якими привідкрилися обриси узбережжя островів Аніми та Анімусу. Все задля однієї мети. Юнг назвав її індивідуацією. Я назву цей стан так, як відчуваю його я – «Я вдома. З собою.»

Поняття Аніми та Анімусу в юнгіанській психології

В моделі психіки, запропонованій Карлом Густавом Юнгом ми маємо як зовнішній, так і внутрішній світ. Персона, яка являє собою соціальну маску, яку ми вимушені одягати – знаходиться між Его та суспільством. Фактично це є наше свідоме життя. Це те, що нам пропонує про себе клієнт. Але він приходить за іншим. Його ваблять простори та глибини іншого світу – несвідомого.

Тут ми вже маємо справу з Тінню, Анімою, Анімусом та Я. За твердженням Юнга – ці структури мають як світлі, так і темні прояви.

Про Тінь можливо міркувати через вміст особистого несвідомого та розміщені там прояви особистості. Робота з тінню передбачає виявлення їх та визнання такими, що притаманні особистості. В іншому випадку тіньові аспекти будуть проектуватися назовні. І, якщо Тінь завжди тієї ж статі, що і суб’єкт, то от коли мова йде про протилежну стать – джерело проекцій отримує форму контрсексуальної фігури. Тут і відбувається зустріч з чоловічою Анімою та жіночим Анімусом. Вони зазвичай знаходяться за Тінню і без її усвідомлення – практично недоступні для пізнання. Не усвідомлені Аніма та Анімус укладають шлюб з Тінню. Тим самим стають практично непомітними.

В автобіографії Юнг описує історію того, як він знайшов свою Аніму. Він пише, що в ході інтенсивної внутрішньої роботи після розриву з Фройдом в 1913 році у нього був період, коли він запитав себе про характер та значення того, що він робив. “Це наука? - запитав він себе. Чи це мистецтво?”. Він записував свої сни, інтерпретував, іноді малював їх і намагався зрозуміти значення спонтанних фантазій . В певний момент він почув жіночий “голос”, який сказав: “Це мистецтво”.

Юнг починає налагоджувати контакт з цією своєю частиною. Для нього важливим було внутрішнє переживання аніми, і саме воно стало точкою відліку для прояву аніми в колективній пам'яті аналітичної психології.

Як для сина першим фактором, що творить проекції, є те, як виглядає, матір, так і для доньки — ним є батько. Як аніма стає, завдяки інтеграції, еросом свідомості, так і анімус — логосом, і як вона завдяки цьому вносить у чоловічу свідомість стосунки і повʼязаність, так і він — жіночій свідомості — вдумливість, розмірковування і пізнання. Аніма є початковим жіночим архетипом внутрішнього світу чоловіків. Вона представляє собою внутрішню жіночу фігуру, яка супроводжує чоловіка на його психічному шляху.

Аніма відображає внутрішні образи та уявлення про жіночність, які грають важливу роль у формуванні особистості та поведінки чоловіка:

• Інтуїція: виявляється в здатності відчувати й розуміти приховані сенси, натяки та образи.
• Емпатія: підсилює в чоловікові здатність до співчуття та турботи, допомагаючи йому розуміти та відчувати свої емоції, а також почуття інших людей.
• Творчість і уява: стимулює творче мислення та уяву. Креативність дозволяє чоловікові знаходити нові способи розв’язання проблем і вносити інновації у своє життя та оточення.
• Зв'язок з підсвідомим: відкриває чоловікові доступ до більш глибоких пластів його психіки, розширюючи самопізнання.
• Духовність і трансцендентність: на вищих стадіях розвитку веде чоловіка до більш піднесених, духовних вимірів людського буття.
• Емоційна глибина: символізує емоційну сторону чоловіка, допомагаючи йому глибше проникати в почуття та переживання інших людей. Чоловік, у якого розвинене жіноче начало, зазвичай має багатий емоційний світ.
• Внутрішня рівновага: сприяє внутрішній гармонії, дозволяючи чоловікові знаходити баланс між своїми емоціями, думками та діями.
  Це допомагає йому стати більш стійким і стабільним у своїх рішеннях та вчинках.

Юнг зазначає, що Аніма є мудрою та інтуїтивною жіночою фігурою, яка допомагає чоловіку усвідомити та зрозуміти свої внутрішні потреби, приховані бажання та емоційні стани. Вона допомагає йому розвивати емоційний та емпатичний зв'язок з жінками, а також усвідомити та зрозуміти жіночу психологію. Через побудову гармонійних відносин він може реалізувати ці якості у своїй взаємодії з іншими. Низька інтеграція Аніми може спонукати чоловіка до неконтрольованих емоційних реакцій та необдуманих вчинків. Чоловік, який знаходиться під впливом негативного аспекту Аніми, може ставати пасивним, невпевненим у собі та піддаватися маніпуляціям.

Анімус є архетиповою чоловічою частиною, яка присутня у внутрішньому світі жінок. Він виражає чоловічі якості, такі як логіка, спрямованість до досягнення мети, сила волі та духовність. Юнг зазначав, що Анімус допомагає жінці розвивати раціональне мислення і духовність, а також інтегрувати ці аспекти у свою особистість.

Справжня сила Анімусу полягає в інтеграції та балансі з іншими аспектами психіки. Превалювання раціональності, дисципліни та послідовності може призвести до негативних наслідків. Надмірна орієнтація на раціональність і логіку робить жінку менш емоційно виразною, обмежуючи творчість і інтуїтивне мислення.

Анімус є внутрішнім уявленням чоловічого у жіночій психіці. Він проявляється в різних рисах характеру та якостях:

• Раціональність і логіка: Анімус може проявлятися через розвиток критичного мислення та логіки. Жінка з розвиненим Анімусом може мати аналітичний склад розуму, прагнути до об'єктивності та розумних рішень.
• Дисципліна і спрямованість: Проявляється у самоорганізації, наполегливості та послідовності. Жінка має силу волі, здатна встановлювати чіткі цілі та прагнути до їх досягнення, не зважаючи на перешкоди. Вона може бути націлена на досягнення успіху та організовувати своє життя для виконання своїх цілей.
• Конкурентоспроможність і прагнення до успіху: Анімус також може проявлятися через змагання та прагнення до перемог. Часто така жінка має високі очікування від себе і прагне займати лідерські позиції та здобувати визнання у своїй діяльності. Вона може проявляти схильність до змагань і твердо йти до своїх цілей, досягаючи нових вершин та долаючи власні обмеження.

Анімус допомагає жінкам усвідомити та оцінити чоловічі якості всередині себе. Він активується під час процесу індивідуації та надає можливість розвивати раціональність, сміливість, незалежність і волю. Анімус також підсилює волю, допомагаючи досягати цілей і відчувати себе впевненою та компетентною.

Анімус відіграє важливу роль у стосунках жінки з іншими людьми, дозволяючи їй реалізувати свої амбіції, бути більш рішучою у досягненні успіху, а також зберігати баланс між чоловічими і жіночими якостями, що сприяє більш глибоким і гармонійним взаєминам.

Сильна дисципліна та спрямованість можуть викликати перфекціонізм і надмірний самоконтроль, що призводить до відчуття недостатності та незадоволеності. Для жінки неможливим стає вміння розслаблятися, приймати свої обмеження і насолоджуватися процесом, а не лише зосереджуватися на результатах.

Прагнення до успіху і конкурентоспроможність можуть породжувати страх невдачі та відчуття неповноцінності. Жінка може порівнювати себе з іншими та відчувати недовіру до своїх сил.

Цікавим є наступна ідея: коли анімус і аніма зустрічаються, то анімус відразу ж вихоплює меч своєї влади, а аніма вибризкує отруту своєї омани і спокуси. Втім результат не завжди мусить бути негативним, адже існує настільки ж велика ймовірність того, що вони обидва закохаються один в одного (особливий випадок кохання з першого погляду).

Як у позитивному, так і в негативному сенсах стосунки аніми й анімуса завжди є «анімозними» (ворожими), тобто емоційними, а тому й колективними.

Афекти понижують рівень стосунків і наближають їх до загальної інстинктивної основи, яка вже більше не містить нічого індивідуального. Тому нерідко стосунки відбуваються понад головами їх людських акторів, які опісля навіть не знають, що з ними було.

Тоді як у чоловіка анімозне затуманення є головно сентиментальним і ресентиментальним, то в жінки воно виражається в поглядах, тлумаченнях, гадках, інсинуаціях і хибних конструкціях, що мають за мету розірвання стосунків між двома людьми, а то й успішно призводять до цього.

Тут привнесу приклад із власного досвіду. Я тричі була офіційно у шлюбі. Крім цього ще двоє стосунків вважаю достатньо тривалими та емоційно значимими. Але завдяки філігранній роботі негативного Анімусу - всі ці стосунки завершила я. Бо тоді його голос звучав абсолютно, як рідний і знайомий мені. Наповнений безапеляційними аргументами, впевненістю у рішеннях та в успішному майбутньому без цього конкретного чоловіка. Голос, який неможливо піддати сумніву. Голос Бога. Голос Закону. Голос Батька.

Якщо батькові не вдається прийняти дорослішання, окремості та і сексуальності доньки, то і внутрішній чоловік не зможе бачити поруч конкурентів.

Але, за час дослідження я навчилася бачити роботу негативного Анімусу і його спроби усунути конкурента, тобто не дати мені створити стосунки з іншим (чоловіком чи творчим продуктом).

Барбара Ханна в своїй роботі «Анімус» дуже ретельно аналізує цей Архетип та надає таке визначення:

«Анімус можна назвати духом раціоналізації, який невтомно займає сам себе тим, що створює уявлення, які здаються цілком логічними, принаймні з точки зору жінки та суспільства. Але при піддаванні їх сумніву – втрачають свою життєздатність.

Анімус практично неможливо помітити. Через те, коли жінка пише про Анімус, вона не може в повній мірі побачити, як анімус, наче хитрий старий лис, замітає свої сліди хвостом.

Найкращим подарунком жінки собі – є освоєння власного анімусу. Знайомство з його позитивним і негативним проявом дають змогу познайомитися зі своєю парою душі та духу та навчитися вести їх діалог.»

В дослідженні сценарію взаємодії моєї внутрішньої пари для мене відправною точкою став семінар з казкотерапії. Абсолютно скептично до такої історії ставилась я тоді. Та й не дивно. Адже саме там я згадаю, що улюбленою казкою дитинства була “Синя борода”.

Проведу лише основні паралелі, які стали для мене зцілюючим усвідомленням. Та ті, які найчастіше чую в запитах клієнтів.

Хоча причини багатьох людських страждань можна списати на недбале виховання, є в душі ще один вроджений, утім антиприродний аспект — сила, спрямована «проти природи». Цей аспект протистоїть позитивному началу: протестує проти зростання, проти гармонії, проти дикої натури.

Він - хвацький і злий антагоніст, який народжується всередині нас; навіть за найліпшого батьківського виховання єдиною метою цього небажаного гостя є перетворити всі перехрестя на глухі кути.

Цей хижий самодержець раз у раз приходить у жіночі сни. Він вимальовується посеред їхніх найдушевніших і найзначущиших планів.

Він відрізає жінок від їхньої інтуїтивної природи. Коли його руйнівну справу завершено, жінка відчуває, що її покинули відчуття й сили рухатися далі, а її ідеї та мрії нерухомо лежать під ногами.

Я неодноразово потрапляла в пастку цього хижака. І відчуття знесиленості, відсутності можливостей творити та переживати життя.

Історія про Синю Бороду — це якраз про цього загарбника: темного чоловіка, внутрішнього хижака, який живе в кожній жіночій душі.

Він - та конкретна й незаперечна сила, про яку потрібно памʼятати і треба стримувати. Щоб стримати природного хижака душі, жінка мусить зберігати контроль над усіма своїми інстинктивними силами. До них належать прозорливість, інтуїція, витривалість, любов, чуття, завбачливість, гострий слух, відспівування мертвих, інтуїтивне зцілення та турбота про власне творче вогнище.

Якщо ми побачимо в Синій Бороді внутрішнього представника міфологічного пласту вигнанців, то, можливо, нам вдасться зрозуміти й глибоку та незбагненну самотність, яка часом находить на нього (нас) через те, що вигнання позбавило його надії на покуту.

Ми розуміємо, чому після цього вигнанець невідступно та безсердечно переслідує це світло в інших.

Відомо, що донька має доступ до цієї частини батька. Частини, яка може надійно приховуватися за маскою сили, гумору чи авторитарності. Але вабить врятувати та підтримати. Частина захоплена анімою (емоційність, імпульсивність та вразливість). Можу лише зараз зрозуміти, що і всі мої партнери мали таку ж внутрішню історію і проявляли її. А я відгукувалась. До певного часу.

Синя Борода відчуває, що наймолодша донька зацікавилася ним, тобто готова стати його жертвою. Він просить її руки, і вона - в пориві дівочого захоплення, яке часто є поєднанням примхи, задоволення, щастя і сексуального зацікавлення, - каже йому «так». Якій жінці не знайомий цей сценарій?

Ззовні ми часто бачимо і чуємо саме вхід через зачарування, щоб з'єднатися з емоційно знайомим обличчям хижака (негативного анімуса).

Наймолодша сестра - це символ творчого потенціалу душі, того, що рухається до повного та буйного життя. Проте вона зʼїжджає на обʼїзну дорогу, коли погоджується стати здобиччю хижого чоловіка, бо її інстин-кти - помітити хибний шлях і діяти інакше - порушені.

Ця мовчазна згода на шлюб із монстром зʼявляється в дуже ранньому віці, коли дівчинці ще немає й пʼяти років. Її вчать закривати очі на найрізноманітніші прояви гротескності та прикрашати їх, навіть якщо вони не дуже приємні.

Для прикладу, наївна жінка постійно помиляється у виборі партнера. Десь у глибині душі вона знає, що діє неправильно, що потрібно зупинитись і шукати інакше. Часто вона навіть знає як. Проте щось її змушує, якийсь магнетизм Синьої Бороди, і вона продовжує діяти деструктивно, як і раніше. Здебільшого жінці здається, що якщо вона ще трошки протримається, ті райські відчуття, яких вона прагне, обов'язково прийдуть.

В іншій прикладі - є жінка із залежністю на хімічному рівні. Дуже ймовірно, що і в неї в голові звучить хор старших сестер із закликами:

«Ні! Не треба! Це шкодить тілу й розумові. Ми не хочемо так». Проте бажання дістатися Раю затягує жінку до шлюбу з Синьою Бородою, дилером психічного кайфу.

Можна сказати, що всі вони постійно повторюють собі одну фразу, яка повертає в стосунки з хижаком : «Не така вже й синя його борода».

Синя Борода продовжує втілювати свій нищівний план і наказує дружині піддатися фізично: «Роби, що хочеш». Він схиляє жінку до фальшивого відчуття свободи. Він натякає, що вона вільна насолоджуватися смачною їжею та краєвидами, принаймні в межах його території. Проте в реальності вона не є вільною —її стримують від зловісного знання про хижака, хоча глибоко в душі вона вже все розуміє.

Часто досвід чути слова цього хижака «роби, як хочеш», означають одне: тебе це рішення вб'є . Така собі маленька смерть кожного творчого кроку, спроби помріяти, проявити цікавість до життя, та реалізувати омріяне. Зрозуміло, що це вже не про реального батька, а про взаємодію з негативним проявом анімусу. Кожного разу, коли я планувала відчути єднання з життям, з творчістю, тобто зі своєю душею – я проходжу шлях атаки та саморуйнування. Іноді звісно вже вдається вчасно зробити те, що хочу я. Без умов, страху та необхідності бути покірною та правильною.

В якийсь момент моя інтуіція скористалася ключиком і прагненням зазирнути за очевидне. І задати собі питання: «А чи правда всі стосунки мають приносити біль?»

Правильне запитання є серцевиною перетворення - у чарівних казках, в аналізі, в індивідуалізації. Правильне запитання запускає процес зародження усвідомленості. Добре сформульоване запитання завжди народжується зі щирої цікавості до того, що сховано всередині.

Запитання - це ключі, які відмикають навстіж таємничі двері душі.

І хоча сестрам невідомо, що ховається за дверима - скарби чи пастки, - вони закликають свої чільні інстинкти та ставлять точне психологічне запитання: "Як гадаєш, де ці двері і що вони приховують?».

Зрештою вона вкладає ключа, своє запитання, у двері та знаходить там, у закапелках свого глибинного життя, криваві останки.

Коли жінки відчиняють двері своїх життів і оглядають різанину, що відбулася в цих віддалених місцях, вони зазвичай усвідомлюють, що дозволяли вбивати свої найважливіші мрії, цілі та сподівання. Вони знаходять там мертві думки, почуття й бажання; ті, що колись були повними життя й багатообіцяючими, а зараз лежать обезкровлені. Чи то були бажання мати стосунки, отримати визнання, чи прагнення успіху або творчості – тут може бути різне. Та те, що може зробити жінку живою – зруйнує хижака.

Допоки цього не сталося – ми чуємо, як жінки, які кажуть, що хочуть бути у стосунках, насправді докладають усіх зусиль, щоб саботувати своїх партнерів. Саме через силу хижака жінки, які ставлять собі цілі бути тут, там чи ще десь до певного часу, так ніколи й не роблять першого кроку чи закидають свою ціль на першій же перешкоді. Саме тому зʼявляється прокрастинація, яка породжує ненависть до себе самої, увесь сором, який ми приглушуємо в собі на загнивання; провалюються всі дуже потрібні починання та всі бажані й прострочені завершення. Там, де крадеться й працює хижак, усе сходить із рейок, руйнується та обезголовлюється.

Якщо ж дати спрацювати цікавості і відкрити кладовище своїх мрій та бажань жінка переходить в наступний етап, ще складніший: бути здатною вистояти проти того, що побачила, проти всього свого самознищення і мертвоти.

На цьому етапі аналізу я бачу необхідність допустити зіткнення з горюванням. Клієнт має пройти всі властиві йому етапи щоб прийняти те, що якийсь період життя провів в їлюзорному світі, ховаючи своє справжнє єство від світу і від себе самого.

Жінці варто вчитися викликати або стимулювати свою задирливу сутність, свого вихора, свою піщану бурю.

Символ вихора - це центральна сила цілеспрямованості; коли жінка зосереджується, а не мечеться, вона здобуває величезну енергію.

Мій символ Равлика почав працювати з 2018… Значення його я дізнаюсь набагато пізніше. Та результат його роботи мені вже стає очевидним.Хоча він і досі продовжує працювати на з'єднання.

Коли жінка прокидається від наївності, вона притягує до себе щось незвідане. У цій історії тепер уже мудріша жінка закликає собі на допомогу позитивний аспект внутрішньої чоловічої частни.

Ця психічна фігура має особливу цінність, бо її наділено якостями, які зазвичай витравлюють із жінки— приміром, агресією.

Якщо сутність протилежної статі здорова, як брати в казці про Синю Бороду, вона любить жінку, в якій живе. Ця внутрішня душевна енергія допомагає жінці досягнути всього, чого вона просить. Це вона має психічні мʼязи, тоді як сама жінка може бути наділена іншими дарами. Це - її опора та підтримка в пошуку усвідомленості.

Для багатьох жінок цей аспект, притаманний протилежній статі, є мостом між світом внутрішніх думок і почуттів та зовнішнім світом.

Для мене в цьому шляху власний аналіз став процесом, який допоміг налагодити діалог між духом та душею. Постійно балансувати між раціональним та інтуітивним, отримувати підтримку від логосу, і при цьому довіряти еросу. Бути в стані спокою з собою. Не в стані замороженості чи випаленої землі, а в живому спокої. В тому, де є місце почуттям, емоціям та фарбам.

Саме такий стан мені хотілося отримати і від створення цієї роботи. Але, як і передбачала – мій звичний сценарій запросив мене в знецінювання їдей, відкладання написання тексту, а часом і в соматичну реакцію саморуйнівної агресії. Я дала собі час. Як в казці – мудра вже тепер жінка виграє час на те, щоб віднайти спасіння, я відновила сили щоб все ж дати цій роботі життя.

Я дозволила собі не транслювати одразу всї ідеї та інформацію, що опрацювала, і залишити не те, як треба, а те як прагне моя душа.

Наступним – я хочу представити текст чоловіка 40-ка років. В цьому тексті він прагнув осмислити свою фантазію про зустріч батьків. І спочатку я хотіла висвітлити цю роботу, як приклад пошуку контакту з анімою. Піти по більш класичному розгляду. Потім, звісно, взагалі прибрати. А потім – запитала себе: про що вона для мене. Які стосунки я тут побачили і чому наче простий текст справив на мене таке враження? Пропоную відчути його разом:

Гельсінкі, 1980-ті +

Світловолоса дівчина з ангельським обличчям сидить посеред зібрання комуністів, її душа – у вогні. «Єдність товаришів ламає й будує!» – виголошує партійний секретар. Ленін із плаката на стіні дивиться звинувачувально.

Тим часом хлопець із юппі-району Круунунхаа проводить вечір на зустрічі молоді Національної коаліції. Ігристе вино ллється у кришталеві келихи. «Торгівля – це вигідно», – каже син судді апеляційного суду. Рональд Рейган усміхається з плаката. Листопадові Гельсінкі в обіймах сірої зливи.

Холодний вітер з Фінської затоки, мокрий сніг б'є у вікна трамвая, де вони вперше зустрічаються. Хлопець помічає в її сумочці Капітал – символ її світогляду. Дівчина помічає його діловий одяг і зім’яту газету Kauppalehti, популярну серед інвесторів. «Капіталістична свиня», – думає дівчина. «Ідеалістична комуністка», – усміхається хлопець про себе. Погляди перетинаються, повні зневаги, але є ще щось інше.

Щось, що залишається й поколює в грудях, коли вони виходять на різних зупинках. Дівчина не може заснути у своєму орендованому помешканні в Якомаа. Цей зухвалий юппі не йде з голови. Хлопець дивиться з вікна свого пентхауса в Круунунхаа у чорну листопадову ніч. Його не відпускає той палаючий погляд, що спопелив душу, наче революція. Неспокійна ніч переходить у золотий осінній ранок. Вулиці мокрі, листі прилипли до кам’яних сходів.

Вони йдуть своїми справами, але не можуть позбутися думок. Коли вони знову зустрічаються, випадково, у бібліотеці, спалахує іскра! «Ти віриш у революцію!» – кричить хлопець. «А ти продав би навіть душу заради капіталу!» – сичить дівчина. Вони не зупиняються. Говорять усе, чим можуть перемогти одне одного. Разом виходять із бібліотеки, сідають у той самий трамвай, що мчить крізь мокре місто. Цього разу з якоїсь причини двоє з різних світів сидять поруч. За вікном вітер розносить мокре листя – жовте й червоне, осінні кольори.

Атмосфера вже інша. Суперечка триває, але їхні обличчя зближуються. Вони досі відчувають пристрасть, але вже не через ідеї. Хлопець бачить у її очах той самий палаючий погляд, через який не міг заснути. Його серце завмирає. Яке складне, але прекрасне почуття, думає він. Вона дивиться на нього, вже не як на ворога, а як на того, хто зняв усі свої щити. Вона дивиться йому в очі, наче в душу. І тоді, в ту саму мить, коли трамвай рушає, його рука торкається її руки. Не більше ніж кінчики пальців, але той дотик – як удар струму в мільйон вольт. І час змінюється, ліхтарі сяють у сльоті, а місто – Гельсінкі – здається красивішим, ніж сон. Вони опиняються у затишному куточку теплого бару, з келихами. Хлопець каже: «Ти – революція. І ти – все, чого я не розумію.» Вона усміхається – не з тріумфу, а з чогось глибшого.

Зрештою вони знову стоять на зупинці. Дощ стікає по їхніх обличчях, але вони вже цього не помічають. Ніхто не говорить. Дівчина ніжно торкається його щоки пальцями. Їхні губи зустрічаються – спочатку несміливо, потім впевненіше. І весь інший світ зникає –залишаються тільки вони. Ця мить не належить партіям, ні Леніну, ні Рейгану. Вона належить тільки їм двом. Вулиці блищать від дощу, листя прилипле до асфальту, і осінь у своєму найкрасивішому стані.

Цей текст я взяла як приклад символічного відображення терапевтичного шляху формування внутрішньої пари чоловічого та жіночого. Адже Аніма (душа) та Анімус (дух) часто схожа на взаємодію персонажів із протилежними світоглядними позиціями.

Уявила, що переді мною просто клієнт, який переповідає історію одного свого дня, потім ця історія розгортається і спробувала дивитися на те, а стоїть за текстом.

Історія про дівчину-комуністку та хлопця-капіталіста перегукується з ідеями Карла Юнга про несвідомі елементи психіки, які притягують людину до її доповнення — протилежного, але важливого для досягнення цілісності. Спочатку ми бачимо, як аніма хлопця проявляється через його сильне емоційне завороження дівчиною:

Хлопець бачить у дівчині щось незрозуміле, але сильне, "вогонь". Її рішучість, пристрасність та ідеалізм стають для нього тим, чого йому бракує у власному раціональному, прагматичному світі.

Дівчина символізує не лише "інакшість", але й ту стихійну енергію, яка руйнує його холодний, чітко структурований світ (пентхаус, Національна коаліція, успіх батька-судді). Її погляд, описаний як "палаючий" і той, що "спопелив душу", є класичним образом аніми, яка здатна вивести чоловіка за межі його звичного, сухого ідеалізованого світу. Вона спочатку з'являється як виклик: "Капіталістична свиня", "Ідеалістична комуністка". У цей момент хлопець ще не усвідомлює, що саме вона — втілення його несвідомого, його тіньового боку.

Потім, коли він не може забути її, а в його свідомості з'являється неспокій і тривога ("спопелив душу, наче революція"), це вказує на перший контакт із анімою, як важливим символом емоційної трансформації.

Зрештою (момент у трамваї, бібліотеці, барі) він починає приймати її як частину свого внутрішнього світу, визнаючи, що вона — його революція і те, чого він не розуміє. Це вказує на прагнення інтегрувати аніму в свідоме життя через прийняття нових почуттів і вразливості.

Вона допомагає йому розкритися для пристрасті, яка виходить за межі ідей і матеріальних цінностей. Її поява змушує його переглянути свій світ суворої раціональності й прагматизму. У тексті анімус дівчини проявляється через її неприйняття хлопця та водночас її внутрішню тягу до нього:

Для дівчини хлопець символізує все, чому вона протистоїть: він - "юппі", представник капіталізму, той, хто втілює систему, до якої вона відчуває зневагу. Але водночас він є потужною, манливою силою, яка викликає в ній суперечливі почуття: ненависть, зневагу, захоплення. Це вказує на її тіньовий аспект несвідомого. Спочатку анімус проявляється у формі боротьби з чоловічим авторитетом – він стає її "ворогом", символом того, проти чого вона бореться. Цей конфлікт відображається в суперечках і звинуваченнях. На глибшому рівні він уособлює рішучість, силу та логічність, які є частиною її власної тіні. Хлопець стає містком до тієї частини її внутрішнього світу, яку вона раніше відкидала або не усвідомлювала. Починаючи від зневаги ("капіталістична свиня") і протесту проти його світу, вона поступово відчуває повагу до його сили та логіки.

Сцена дотику в трамваї та їх подальше зближення символізує момент, коли дівчина усвідомлює, що хлопець — це не ворог, а доповнення її внутрішнього світу. Він стає тим, що дозволяє їй знайти гармонію між її ідеалами та практичністю. Завдяки цьому контакту вона відкриває в собі більше стриманості, здатності до відкритого діалогу, а також можливість подолати виключно революційну, хаотичну енергію своєї натури. Розглянемо цей шлях як процес, в якому клієнт проходить шлях між напругою своїх чоловічих та жіночих аспектів до відчуття цілісності в їх з’єднанні в кабінеті аналітика:

Протистояння як точка взаємної трансформації:

Початкова зневага і конфлікт між героями є символом того, як назріває внутрішній конфлікт в несвідомому, викликаючи напруження, але водночас стимулюючи зростання. Коли герої починають говорити відверто ("говорять усе, чим можуть перемогти одне одного"), це символізує процес опрацювання конфлікту між свідомістю та несвідомим. На цьому етапі аналітик буде більше бачити Персону клієнта, а працювати з тіньовими аспектами, що доступні через прояви зневаги, заздрощі та злості на протилежності (в інших людях чи в судженнях про себе).

Єдність протилежностей:

Їхнє спільне перебування в трамваї та барі — це символ того, як дві протилежності починають інтегруватися. Тут для мене трамвай та бар – вбачаються, як символи фігури Аналітика та його контейнера. Місце, де може бути розміщена ця напруга до моменту, поки вона перестане так огортати темрявою та з’являться інші відтінки. Осінній пейзаж із червоним і жовтим листям також підкреслює цей процес гармонізації різних кольорів, схем і енергій.

Символ дотику:

Їхній момент дотику — "як удар струму в мільйон вольт" — показує взаємопроникнення аніми й анімуса. Це ключовий момент, де вони знімають свої "щити" й починають відкриватися до емоційної близькості. Таким струмом стає іноді інтерпретація аналітика, влучно озвучений погляд на ту, чи іншу ситуацію чи думку. А часто і поставлені під сумнів твердження. Згадаємо те саме питання до себе : «Що насправді стоїть за очевидним?»

Любов як революція і гармонія:

Врешті-решт, вони розуміють, що їхня начебто несумісність може стати джерелом гармонії та щастя, адже прийняття "інаковості" іншого дає їм змогу відкрити щось нове в собі.

Як аналітики ми можемо спостерігати таку зустріч у внутрішньому світі наших клієнтів: чутимемо скарги на жінок та чоловіків, міркуватимемо чим дратують і чим зачаровують вони, вивчатимемо де і коли так само клієнт ставиться до себе сам, і як зміна цього ставлення призведе до бажаного відчуття цілісності.

Терапевтична подорож не буде такою лекгою та романтичною, як це оповідання. Та точно буде того варта. Звісно без осмислення та інтеграції тіньових аспектів психіки доступ до Анімусу та Аніми - не можливий. Зі знайомством з анімою чоловіче отримує освоєну емоційність і жагу до чогось більшого, ніж вигода і раціональність.

Усвідомлений анімус допомагає жінці відчути власну силу і здатність вирішувати конфлікти не лише через революцію, але й через діалог. І лише постійний злагоджений танок цих двох частин – народжують новий внутрішній стан. Стан, який не належить нікому і нічому ззовні. Стан «вдома з собою».

Їхня історія стала для мене метафорою погляду один на одного двох протилежних частин психіки, яка веде до гармонії, внутрішнього балансу та цілісності.

Процес роботи над формуванням внутрішньої пари я бачу в філігранному розмальовуванні картини по номерам. Коли я презентувала цю роботу на захисті – я зупинилася на лише зустрічі тіньових аспектів. И застрягла в тому процесі рівно на рік. За два місяці до публікації роботи я завершу її не лише на полотні. Я зможу пізнати як вона відчувається в реальних стосунках.

Липень 2025                                                                              Липень 2026

Ця робота – не підсумок. Вона точно про початок дослідження шляху, який проходить особистість в процесі формування Внутрішньої пари чоловічого та жіночого. Зіштовхнувшись з безкінечною протяжністю узбережжя цих островів, я спробувала проаналізувати те, який вплив на нашу здатність будувати стосунки мають ці архетипи. Не буквальні стосунки з реальним чоловіком чи жінкою, а здатність “ переживати стосунки”, бути в них і бути готовому до штилю і до шторму у власному океані. Також особливу увагу хотилося приділити участі аналітика в дослідженні цієї пари з клієнтом.

Адже більшість запитів до нас стосуються стосунків. З іншим, зі світом, з собою.

Дивіться також